Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2025 р. № 5385/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, виданої компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни в електронному вигляді з проставленим електронним апостилем та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що ним укладено угоди з міжнародними Компаніями, що засновані та діють відповідно до законодавства Королівства Бельгії.

На підтвердження статусу резидента Королівства Бельгії, Компанії надали довідки (сертифікати резидента Королівства Бельгії), які сформовані в електронному вигляді з проставленим електронним апостилем, оскільки останнім часом компетентний орган не видає паперові версії таких довідок.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових зобов’язань, що виникають як наслідок наведеної ситуації.

Враховуючи зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є правомірним використання довідки, виданої в електронному вигляді з проставленим електронним апостилем для цілей статті 103 Кодексу та з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, оскільки в країні, в якій була видана довідка (Королівство Бельгія) починаючи з 2023 року компетентний орган видає документи лише в електронному вигляді?

2. Чи є правомірним використання нотаріально засвідченої копії довідки, виданої в електронному вигляді з проставленим електронним апостилем для цілей статті 103 Кодексу з метою застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, оскільки в країні, в якій була дана довідка (Королівство Бельгія) починаючи з 2023 року компетентний орган видає документи лише в електронному вигляді?

3. За яких умов можливе використання довідки в електронному вигляді для застосування норм міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, враховуючи те, що починаючи з 2023 року відповідний орган Королівства Бельгії більше не видає документи в паперовому вигляді?

 

Щодо питань 1 – 3

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений статтею 103 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 103.1 статті 103 розділу II Кодексу застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із абзацом другим пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до пункту 103.4 статті 103 розділу II Кодексу підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених у пунктах 103.5, 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі – довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

У пункті 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, – якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) остання поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Частина перша статті 3 Гаазької Конвенції встановлює, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Королівство Бельгія є країною-учасницею Гаазької Конвенції.

Конвенція між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція 1), підписана 20.05.1996, ратифікована Законом України № 433/96-ВР від 29.10.1996, є чинною в українсько-бельгійських податкових відносинах з 25.02.1999 і застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (пункт 1 статті 1 Конвенції 1) та до податків, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (стаття 2 Конвенції 1).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Статтею 38 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» встановлено, що електронні довірчі послуги не можуть визнаватися недійсними лише через те, що вони надані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах.

Відповідно до пункту 9 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595 (далі – Порядок № 296/5), нотаріус приймає для вчинення нотаріальних дій електронні документи та паперові копії електронних офіційних документів, що видані уповноваженими органами іноземних держав з проставленим на них електронним апостилем.

Перевірка дійсності електронного апостилю на вказаних документах здійснюється за реєстрами країн – учасниць Гаазької Конвенції, відомості про які містяться на офіційному вебсайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права та/або за посиланням на електронний апостиль, наданий особою, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

Після перевірки електронного апостилю нотаріус роздруковує з відповідного вебсайту документ з електронним апостилем та здійснює заходи, передбачені пунктом 10 глави 7 розділу І Порядку, а саме на копіях (фотокопіях) документів проставляється відмітка «Згідно з оригіналом» з проставленням дати, підпису нотаріуса.

Таким чином, довідка (сертифікат), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Королівства Бельгія (країни – учасниці Гаазької Конвенції, з якою укладено міжнародний договір України), видана компетентним (уповноваженим) органом Королівства Бельгія, визначеним міжнародним договором України в електронному вигляді, за формою, затвердженою згідно із законодавством Королівства Бельгія, з проставленим на ній електронним апостилем, вважатиметься належним чином легалізованою за умови нотаріального засвідчення електронного апостилю, перекладу довідки у відповідності до вимог законодавства України та слугуватиме підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України.

Додатково інформуємо, що відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).