Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.10.2025 р. № 5390/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 роздiлу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює придбання електронних послуг у нерезидента з місцем їх постачання на території України (придбання доступу до платної версії GРТ-чату). Оплата цих послуг здійснюється працівником підприємства з гривневої корпоративної картки з подальшим складанням працівником Звіту про використання коштів, виданих під звіт.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо нарахування ПДВ з отриманих послуг нерезидента, якщо оплата послуг нерезиденту – перша подія і така оплата здійснюється з гривневої (а не валютної) корпоративної картки і з рахунку підприємства списується тільки сума в гривнях:

1) на яку саме дату виникають податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з отримання послуг від нерезидента і за яким курсом Національного банку України (далі – НБУ) потрібно нарахувати ПДВ, враховуючи, що на дату списання коштів з рахунку їх списання відбувається тільки у гривнях (валютних розрахунків немає):

15.05.2025 – на дату коли ініційовано платіж нерезиденту. Саме, виходячи з курсу на цю дату банком здійснюється розрахунок з нерезидентом. І відповідно базою ПДВ буде договірна вартість перерахована за курсом НБУ на 15.05.2025

або 17.05.2025 – коли фактично списано кошти з рахунку. Але на цю дату кошти списуються тільки в гривнях (немає розрахунків у валюті). У виписці відображено тільки сума в гривнях. Тож чи правильно буде, зважаючи на те, що на цю дату немає списання коштів у валюті (і відповідно, жодних валютних розрахунків), брати для розрахунку бази оподаткування ПДВ курс НБУ, який діяв на дату списання коштів у гривнях, а не курс за яким відбувся розрахунок з нерезидентом? Банк перерахував оплату нерезиденту, виходячи з курсу, який діяв на дату блокування коштів?

2) зважаючи на те, що при розрахунку за допомогою корпоративної картки кошти вважаються виданими під звіт, чи можна нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ з отриманих послуг нерезидента датою, коли працівник надасть підприємству Звіт про використання коштів, виданих підзвіт і витрати затвердить керівник підприємства?

Водночас, у зверненні не описана фактична сутність господарських операцій з отримання послуг від нерезидента. Будь-які детальні висновки щодо порядку оподаткування платежів, здійснених платником податку на користь нерезидента має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі –
Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання  (підпункт 14.1.565 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається за місцем реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або за місцем фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.31 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V ПКУ для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 2081 розділу V ПКУ.

Відповідно до пунктів 208.2 і 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Отже, отримувач послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента та, зокрема відповідальною особою у частині нарахування та сплати податку до бюджету за такою операцією.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

 

Щодо питань 1 та 2

 

У випадку, якщо нерезидентом здійснюється операція з постачання Товариству електронних послуг, то у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.185 та 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, така операція буде розцінюватися як операція з постачання послуг, що отримуються від нерезидента.

Операція нерезидента з постачання Товариству послуг (постачання електронних послуг) буде об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місце постачання таких послуг відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено на митній території України.

За такою операцією Товариство як отримувач послуг від нерезидента зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» на дату, яка визначається згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ, а саме:

на дату перерахування Товариством нерезиденту коштів в рахунок оплати послуг (надання права на використання програмного забезпечення);

або

на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Базою оподаткування ПДВ операції нерезидента з постачання Товариству послуг (постачання електронних послуг) є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).