Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2025 р. № 5416/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

Як зазначено в зверненні, Товариством укладено договір з Покупцем на постачання «Системи ультразвукової діагностичної медичної» (далі – Медичний виріб), відповідно до якого вартість Медичного виробу включала суму податку на додану вартість (далі – ПДВ) за ставкою 7 відсотків. На дату «першої події» Товариством було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну ПН_1.

В подальшому, пункти договору в частині включення до договірної ціни суми ПДВ визнані судовим рішенням недійсними, оскільки на операції, проведені Товариством, поширюються норми підпункту 2 пункту 32
підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Товариством, керуючись рішенням суду та індивідуальною податковою консультацією було складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунок коригування РК_1 до податкової накладної ПН_1 та нову податкову накладну
ПН_2.

Крім того, у зверненні Товариство зазначає, що реалізований Медичний виріб будо придбано з нарахуванням ПДВ.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має Товариство право на бюджетне відшкодування ПДВ у випадку наявності суми від’ємного значення, сформованого за рахунок повернення Покупцю зайво сплаченої суми ПДВ відповідно до рішення суду?

2. Яким чином відбувається процедура бюджетного відшкодування ПДВ після подання податкової декларації з ПДВ із заявленою сумою ПДВ до відшкодування на рахунок Товариства ?

3. Чи необхідно подавати якісь додаткові документи, крім податкової декларації з ПДВ із заявленим бюджетним відшкодуванням до контролюючого органу для ініціювання та проведення процедури бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок Товариства?

4. Чи має товариство скласти та зареєструвати в ЄРПН ще якісь податкові накладні?   

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Підпунктом «в» пункту 193.1 статті 193  Кодексу визначено, що за ставкою ПДВ у розмірі 7 відсотків оподатковуються ПДВ операції з:

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;

постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі - програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби», а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу.

Підпунктом 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Кодексу визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів відповідно до підпункту «в»
пункту 193.1 статті 193 Кодексу, що призначені для використання закладами охорони здоров’я, учасниками антитерористичної операції, особами, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану та перелік лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться та постачаються на митну територію України під час воєнного стану для закладів охорони здоров’я Міністерства оборони, затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2022 № 1447 (із змінами і доповненнями).

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 Кодексу).

Отже, загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів / послуг, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари / послуги (у тому числі призначених для використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ).

Якщо придбані платником податку товари / послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо складання і реєстрації в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, окремої зведеної податкової накладної та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, – за результатами документальної перевірки (абзац другий пункту 200.10 статті 200 Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу ДПС повідомляє.

Щодо питання 1 – 3

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи визначено статтею 44 Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996).

У разі здійснення операцій, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у платника податку відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 Кодексу виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань по товарах / послугах, використаних у таких операціях.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Щодо питання 4

Якщо придбаний Товариством медичний виріб, за яким суми ПДВ були включено до складу податкового кредиту, призначається для використання або починає використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 2 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо складання і реєстрації в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, окремої зведеної податкової накладної та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 Кодексу.

Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду в якому було реалізовано такий  медичний виріб.  

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).