Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2025 р. № 5422/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство зазначило, що під час провадження виробничо-господарської діяльності йому необхідно для заправки власних транспортних засобів та будівельних машин зберігати дизельне пальне. Товариство має місця з потужностями для зберігання пального, ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та не є платником акцизного податку.

Як зазначено у зверненні, у Товариства, як неплатника акцизного податку, відсутня можливість відстежувати у електронному кабінеті відомості про кількість пального - отриманого та того, що зберігається для власного споживання протягом року.

Враховуючи викладене вище, Товариство запитує:

1. Яким чином неплатнику акцизного податку, в електронному кабінеті якого немає фактичної можливості бачити та відстежувати відомості про обсяг (об’єм) отриманого протягом року та такого, що знаходиться на зберіганні пального для власного споживання, розуміти та знати, чи має місце та коли має місце наближення річних показників зберігання пального до граничних             1000 кубічних метрів за кожним місцем (приміщенням/територією) ?

2. Які міри та заходи варто вжити, якщо  протягом року ліміт зберігання пального перевищив показник 1000 кубічних метрів, що при відсутності реєстрації акцизного складу у системі електронного адміністрування реалізації пального звільняє від відповідальності?

 

Щодо зазначених питань

Відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад – це, зокрема, приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Згідно із підпунктом «б» підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не є акцизним складом  приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

Таким чином, суб’єкти господарювання зобов’язані зареєструвати акцизні склади у разі, якщо щорічний обсяг отриманого ним пального перевищує              1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним).      

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України                      від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 996 бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина третя статті 8  Закону № 996).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою       статті 9 Закону № 996.

Облік нафтопродуктів суб’єктами господарювання здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України  2 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі – Інструкція).

Водночас суб’єкт господарювання в акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального, в т.ч. Товариству, зазначає обсяг реалізованого пального літрах, приведених до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального згідно з пунктом 232.1 статті 232 Кодексу повинні використовуватися, зокрема, в первинних бухгалтерських документах.

Отже, Товариство за даними бухгалтерського обліку, який здійснюється на підставі первинних документів, що повинні фіксувати факти здійснення всіх господарських операцій, має можливість обрахувати обсяг (об’єм) отриманого протягом календарного року пального та, відповідно, визначити          відповідність/невідповідність місця зберігання пального критеріям, встановленим     підпунктом  14.1.6 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Облік пального повинен здійснюватися з урахуванням вимог Інструкції.

Механізм реєстрації платником акцизного податку та реєстрації акцизних складів визначено Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 408 на підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника. У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць.

Датою реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу є дата включення його до реєстру платників (пункт 9 Порядку № 408).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).