Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.10.2025 р. № 5431/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Підприємство належить до сфери управління Міністерства охорони здоров’я та зареєстровано як платник ПДВ.

Підприємство є виконавцем проєкту та бенефіціаром згідно з грантовою угодою, укладеною у межах реалізації проєкту «Європейська мережа комплексних онкологічних центрів» (далі – Грантова угода), що здійснюється за фінансової підтримки Європейської Виконавчої Агенції з охорони здоров’я і цифрових технологій (далі – Агенція), в рамках якої отримує на безповоротній основі грантові кошти. Грант не передбачає надання Підприємством будь-яких товарів чи послуг на користь Асоціації, а є відшкодуванням витрат Підприємства для досягнення цілей проєкту (в т.ч. витрат на оплату праці, відряджень, проведення тренінгових зустрічей, зовнішнього аудиту використання грантових коштів, непрямих витрат).

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. чи є грантові кошти, отримані відповідно до Грантової угоди, об’єктом оподаткування ПДВ;
2. чи виникають у Підприємства податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні грантових коштів;
3. чи необхідно нараховувати ПДВ при здійсненні витрат за рахунок грантових коштів (в т.ч. оплата праці, відряджень, послуг аудиту тощо);
4. який порядок документального оформлення операцій з отримання та використання грантових коштів для цілей оподаткування ПДВ;
5. чи необхідно відображати такі кошти у податковій декларації з ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу I ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам.

Грант – це фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (пункт 5 статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» із змінами).

Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб – нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 153 грантова угода – угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми);

виконавець проєкту – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі;

бенефіціар – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), що заінтересована в результатах виконання проєкту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи;

партнер з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України.

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись, зокрема у вигляді фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті, крім зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 Порядку № 153.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, (далі – Порядок № 21).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненнях, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми) (стаття 4 Закону № 996).

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Щодо питань 1, 2, 5

Якщо платник податку отримує кошти у вигляді гранту, який не передбачає постачання товарів/послуг і такі кошти відповідно не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються платником податку (у тому числі третім особам), то така операція не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг та не є об'єктом оподаткування ПДВ.

При отриманні таких коштів податкових наслідків з ПДВ у платника податку не виникає, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, та у податковій декларації з ПДВ такі кошти не відображаються.

Щодо питання 3

Враховуючи те, що оподаткуванню ПДВ підлягають операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а не операції із отримання або перерахування коштів (в т.ч. коштів у вигляді гранту), то спрямування таких коштів, зокрема, на оплату праці, відряджень, послуг аудиту тощо не зумовлює виникнення об’єкту оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.

Щодо питання 4

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ДПС інформує, що питання документального оформлення операцій з отримання та використання грантових коштів не належить до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).