Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «______» (далі – ТОВ) щодо застосування коригування фінансового результату до оподаткування та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, ТОВ є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, мав дохід, що перевищував 40 млн. грн. та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування. За 2024 рік отримав дохід менше сорока мільйонів гривень і вирішив скористатися правом не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці.
Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо питання 1, 2
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Відповідно до абзацу восьмого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу).
Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм Кодексу, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкові декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Тобто, платник податку, який за результатами попереднього податкового (звітного) року, що передує звітному року, мав дохід, що перевищував 40 млн. грн., та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, у разі неперевищення за результатами звітного року граничної межі обсягу доходів (40 млн. грн.) має право задекларувати в річній Декларації за звітний рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування і не відображати податкові різниці у додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації за результатами звітного року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу).
Уточнюючі Декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
На підставі п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.
Щодо періоду, з якого запроваджено положення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу, то слід зазначити, що відповідну норму було введено з 1 січня 2015 року.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |