Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2025 р. № 5501/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства під час виконання господарської діяльності в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало тристоронній договір, на підставі якого реалізує товар українському покупцю, а сплачує за нього іноземна благодійна організація – нерезидент в іноземній валюті. Вартість товару визначається в гривнях з переведенням в еквівалент іноземної валюти.

Оплата за товар здійснюється після відвантаження товару. Видаткову та податкову накладну Товариство виписує та складає на отримувача товарів у гривнях за курсом гривні на дату виписки видаткової накладної, як передбачено в договорі.

При надходженні оплати за товар в іноземній валюті її гривневий еквівалент іноді значно більший, ніж сума реалізації товару, що була зафіксована в первинній документації.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1) як правильно кваліфікувати таку різницю?

2) чи є така різниця курсовою?

3) чи оподатковується ПДВ така різниця?

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – Цивільний кодекс).

Відповідно до статті 524 Цивільного кодексу зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. При цьому сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 10 постанови Правління Національного банку України від 10.12.2019 № 148 «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та внесення зміни до Класифікатора іноземних валют та банківських металів» (далі – Постанова № 148) офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ) та іноземних валют, які входять до Переліку іноземних валют, та облікова ціна банківських металів, які входять до Переліку банківських металів, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення/розрахунку.

Офіційний курс гривні до СПЗ та іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

ПДВ становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг (підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 ПКУ).

Пунктом 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 ПКУ.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних встановлено статтями 187, 192 і 201 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Таким чином, при надходженні оплати вартості товарів (послуг), постачальник таких товарів (послуг) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з обсягу такої оплати на дату, на яку отримано оплату, та скласти податкову накладну за такою операцією та зареєструвати її в ЄРПН.

Така зареєстрована у ЄРПН податкова накладна є підставою для включення суми ПДВ, що зазначена у неї, до податкового кредиту покупця.

Відповідно до підпункту 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів / послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

 

Щодо питань 1 та 2

 

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яким затверджено національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питання щодо особливостей складання первинних (бухгалтерських) документів (зокрема, щодо дати, на яку застосовується курс НБУ при розрахунку вартості товару, яка зазначається у видатковій накладній) доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 3

 

У разі зміни суми компенсації вартості товарів у постачальника (платника ПДВ) таких товарів виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання розрахунку коригування до відповідної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 192.1 статті 192 ПКУ та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за
№ 137/28267.

Таким чином, постачальник на дату виникнення податкових зобов'язань за операцією з постачання товару (на дату першої події, визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ, в описаному випадку – на дату відвантаження товарі) повинен скласти відповідну податкову накладну виходячи із вартості відвантаженого товару. Така податкова накладна складається на отримувача товару (незалежно від того, що оплата за товар здійснюється третьою особою – нерезидентом).

Якщо надалі на дату здійснення третьою особою - нерезидентом оплати за послуги відбувається перерахунок (збільшення) їх вартості (у тому числі зв'язку зі зміною валютного курсу), то постачальник на дату отримання оплати повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування на зміну вартості товару до податкової накладної, складеної за операцією з постачання такого товару.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).