Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2025 р. № 5504/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування операцій з отримання допомоги від міжнародних партнерів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, заявник - комунальне підприємство визначено оператором об’єкта критичної інфраструктури.

З метою відновлення об’єкта критичної інфраструктури комунальне підприємство співпрацює з міжнародними партнерами, благодійниками, та залучено до реалізації проєктів та/або отримання технічної допомоги за сприянням міжнародних партнерів.

Відповідно до документів, які надійшли до заявника від благодійника, було виявлено, що відповідно до митних декларацій вантажовідправником (експортером) отриманих комунальним підприємством теплообмінників є нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм».

Виходячи із викладеного вище, заявник запитує:

У випадку отримання від благодійника основних засобів (теплообмінників) в якості благодійної допомоги:

1. Чи включається до складу доходу вартість товарно-матеріальних цінностей в якості благодійної (гуманітарної, технічної) допомоги за принципом, зазначеним в наказі та листі Міністерства фінансів України щодо порядку бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги, та, як наслідок, зазначені суми 100% включаються до оподатковуваного доходу в декларації з податку на прибуток підприємств?

2. Чи при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податків не повинен визнавати отримані матеріальні цінності благодійною допомогою, а повинен керуватись п. 39.2 ст. 39 розділу I, п. 140.5 ст. 140 розділу III Кодексу, в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму 30 відсотків вартості товарів отриманих від нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, при тому, що факту придбання не було, договорів чи інших документів на придбання матеріальних цінностей між платником податків і нерезидентом не укладалось, а матеріальні цінності були отримані в якості допомоги в рамках проекту міжнародної технічної допомоги?

Щодо питання 1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

Згідно з п. 5.2 ст. 5 Кодексу у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до наданих заявником документів допомога, яка була надана міжнародними партнерами, відноситься до міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), а не до гуманітарної (благодійної) допомоги.

Процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до п. 2 Порядку № 153:

грантова угода - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми);

міжнародна технічна допомога - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України;

виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі.

Бенефіціаром є центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, до компетенції яких належить формування та/або реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проєкту (програми), що заінтересована в результатах виконання проєкту (програми), виконавчий орган місцевого самоврядування, юрисдикція якого поширюється на територію реалізації проєкту (програми), Секретаріат Кабінету Міністрів України, Офіс Президента України, комітети та Апарат Верховної Ради України, Національний банк, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Національне антикорупційне бюро, Рахункова палата, інші державні органи; партнером з розвитку – іноземна держава, уряд та уповноважені урядом іноземної держави органи або організації, іноземний муніципальний орган або міжнародна організація, що надають міжнародну технічну допомогу відповідно до міжнародних договорів України;

субпідрядником є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми);

реципієнтом є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Згідно з п. 21 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають перереєстрації у разі зміни партнера з розвитку, виконавців, реципієнтів, бенефіціара, їх найменування, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості, строків виконання проєкту (програми), подання плану закупівлі.

У разі зміни реципієнта (реципієнтів) для перереєстрації проєкту (програми) реципієнт (реципієнти) та партнер з розвитку або уповноважена партнером з розвитку особа подає до Секретаріату Кабінету Міністрів України документи, визначені підпунктами 1 і 3 п. 14 Порядку № 153.

У разі зміни бенефіціара партнер з розвитку або уповноважена ним особа подає до Секретаріату Кабінету Міністрів України документи, визначені підпунктами 1 і 2 п. 14 Порядку № 153, за винятком копії контракту. У разі виникнення необхідності в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України, також подається документ, передбачений п.п. 21 п. 14 Порядку № 153.

Абзацом п’ятим п. 23 Порядку № 153 передбачено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що міжнародна технічна допомога може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

При цьому, пільги з оподаткування встановлюються кожним конкретним міжнародним договором окремо.

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені нормами ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з інформацією, заявленою у додатку до запиту, реалізація проєкту здійснюється в рамках Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво, яка набрала чинності 07.05.1992 (далі – Угода).

Відповідно до п. «а» ст. І «Податки та інші збори» Угоди товари, поставки та інше майно, що надаються або використовуються у зв’язку з програмами допомоги Сполучених Штатів, можуть імпортуватися, експортуватися або використовуватися в Україні із звільненням  від будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів, що накладаються Україною або будь-якою її організацією.

Підпунктом «б» ст. 1 Угоди передбачено, що будь-яка урядова або приватна організація Сполучених Штатів, що несе юридичну відповідальність за здійснення програм допомоги Сполучених Штатів, та будь-які співробітники такої приватної організації, які не є громадянами або не мешкають постійно в Україні і які перебувають тут у зв’язку з виконанням цих програм, звільняються (1) від будь-яких прибуткових податків, відрахувань на соціальне забезпечення або інших податків, що їх накладає Україна або будь-яка її організація, з доходів, одержаних у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів та (2) виплат будь-яких тарифів, зборів, мит, податків на імпорт та інших аналогічних податків або зборів на власне або домашнє майно, що ввозиться, вивозиться або використовується в Україні для особистого користування цих співробітників або членів їхніх сімей. 

Крім того, відповідно до статті IV «Використання допомоги» Угоди, будь-які товари, поставки або інше майно, що надається в рамках програм допомоги Сполучених Штатів, використовуватимуться виключно для цілей, погоджених між Урядами Сполучених Штатів Америки та України. Якщо використання будь-яких товарів, поставок або іншого майна здійснюється для інших цілей, ніж тих, що були погоджені в рамках таких програм, чого можна було б обґрунтовано не допустити відповідним рішенням Уряду України, то Уряд України на прохання відшкодовує у доларах Сполучених Штатів Уряду Сполучених Штатів Америки суму, виплачену за ці товари, поставки або інше майно. Уряд Сполучених Штатів Америки може на власний розсуд використати відшкодовану суму для фінансування інших витрат на діяльність, пов’язану з цією допомогою.

Отже, Угодою передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку будь-яких урядових або приватних організацій Сполучених Штатів, отриманого у зв’язку із здійсненням програм допомоги Сполучених Штатів в рамках вказаної Угоди.

Однак, положеннями Угоди не передбачено пільгового оподаткування податком на прибуток підприємств реципієнтів – резидентів України.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже питання відображення в бухгалтерському обліку цільової допомоги належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок стосовно оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 2

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу  фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 зазначеного пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст.39 Кодексу), придбаних зокрема у:

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2¹ п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п.  140.5 ст. 140 Кодексу).

Отже, у випадку відсутності у платника податків витрат по придбанню товарно-матеріальних цінностей та визнанням ним доходу від безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей, обов’язок щодо коригування фінансового результату до оподаткування на різниці відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не виникає.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).