Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2025 р. № 5511/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства (агента)) щодо порядку складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (агент) укладає агентські договори з організаторами концертно-розважальних, видовищних, спортивних заходів та театральних вистав (далі – організатори). Відповідно до умов договору Товариство (агент) за винагороду надає організатору послуги з продажу квитків клієнтам. Кошти, отримані за реалізовані квитки, агент перераховує організатору на розрахунковий рахунок повністю або за мінусом агентської винагороди, яка передбачена у договорі. Товариство (агент) щомісячно подає організатору звіт та складає податкову накладну на суму своєї винагороди.

З огляду на викладене Товариство (агент) просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. на кого організатор, який є платником ПДВ, повинен скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну: на кінцевого споживача чи на Товариство (агента)?
2. чи повинне Товариство (агент) скласти зведену податкову накладну на кінцевого споживача та податкову накладну на свою агентську винагороду, яка зазначена в агентському договорі? Чи має право Товариство (агент) складати податкову накладну та реєструвати її в ЄРПН виключно на свою агентську винагороду, не враховуючи загальну вартість квитка?
3. на яку суму Товариство (агент) повинне скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на організатора (неплатника ПДВ), а саме: на загальну суму надходження (з урахуванням вартості квитка) чи виключно на розмір своєї агентської винагороди?
4. чи є порушенням пункту 291.6 статті 291 Кодексу перерахування з банківського рахунку Товариства (агента) на банківський рахунок організатора (ТОВ та/або ФОП на спрощеній системі оподаткування) грошових коштів, отриманих від продажу квитків організатора, за виключенням агентської винагороди, визначеної агентським договором?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і  213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних та розрахунків коригування до них і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 та 201 Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Податкові накладні складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів / послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів / послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів / послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг продавця як оплата (передоплата) за товари / послуги, перевищує вартість поставлених товарів / послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 Кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів / послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування встановлено розділом XIV Кодексу.

Згідно зі статтею 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених підпунктом 297.1
статті 297 Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 стаття 292 Кодексу.

Згідно з пунктом 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку
першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

З огляду на описану у зверненні ситуацію організатор, який зареєстрований як платник ПДВ, є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру покупцям (кінцевим споживачам).

Таким чином, за операцією з постачання таких послуг організатор зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкові накладні на покупців (кінцевих споживачів), виходячи із договірної вартості таких послуг, тобто з вартості проданих (реалізованих) квитків, незалежно від того, чи продаж (реалізація) квитків здійснюється ним самостійно, чи із залученням агентів – розповсюджувачів квитків (у тому числі Товариства (агента)).

Так, у разі якщо згідно з відповідним договором продаж (реалізація) квитків здійснюється агентом – розповсюджувачем квитків (у тому числі Товариством (агентом)), то на дату перерахування таким агентом на рахунок організатора коштів, отриманих від продажу (реалізації) квитків, організатор зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти на покупця (кінцевого споживача) податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Кодексом терміни.

Щодо питань 2 – 3

З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство (агент) не є фактичним постачальником послуг концертно-розважального характеру, а здійснює лише продаж (реалізацію) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору.

Таким чином має місце операція Товариства (агента) з постачання організатору агентських послуг (продаж (реалізація) квитків і прийом коштів від покупців за такі квитки з подальшим їх перерахуванням організатору у межах агентського договору), яка підлягає оподаткуванню за ставкою ПДВ у розмірі
20 відсотків.

За такою операцією Товариство (агент) повинно визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну на організатора, виходячи виключно з вартості поставлених такому організатору агентських послуг та, відповідно, без урахування вартості послуг концертно-розважального характеру.

При цьому, в описаній у зверненні ситуації підстави для складання податкових накладних на покупців (кінцевих споживачів) у Товариства (агента) відсутні.

Щодо питання 4

Оскільки, Товариство (агент) знаходиться на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток, тому вимоги пункту 291.6 статті 291 Кодексу стосовно перерахування з банківського рахунку Товариства (агента) на банківський рахунок організатора (ТОВ на спрощеній системі оподаткування) грошових коштів отриманих від реалізації квитків організатора, за виключенням агентської винагороди визначеної агентським договором, поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками єдиного податку та застосовують спрощену систему оподаткування.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу суб’єкт господарювання – платник єдиного податку має право самостійно звернутися до контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу для отримання індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).