X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.10.2025 р. № 5530/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця (    ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи та надає послуги подобової оренди квартир (КВЕД 68.20)

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання сплати туристичного збору для
фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи.

Порядок справляння туристичного збору визначено ст. 268 Кодексу, згідно з п. 268.1 якої туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.

Згідно з п.п. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються
у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Відповідно до п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об'єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

При цьому перелік осіб, які не є платниками туристичного збору визначено п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Кодексу згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися податковими агентами, зокрема, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги
з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених
п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому -
до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 Кодексу).

Відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Кодексу ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 Кодексу базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу.

Доба - період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.

Розрахункова година - година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).

Враховуючи зазначене, фізична особа - підприємець виступає податковим агентом для сплати туристичного збору за кожну добу тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Кодексу, у разі дотримання вимог ст. 268 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.