Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.10.2025 р. № 5536/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «_______» (далі – Товариство)          щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з врегулювання сумнівної заборгованості, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариства такий платник податку на прибуток підприємств у період з 2021 до 2024 року скористався правом згідно з             п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу та не застосовував різниці при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

У 2024 році Товариство повернулось до застосування різниць при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Як повідомляється, у 2022 році Товариством було нараховано резерв сумнівних боргів і відповідно відображено у витратах підприємства у бухгалтерському обліку. Оскільки Товариством ще у 2021 році було прийнято рішення про незастосування різниць, то фінансовий результат до оподаткування не коригувався у сторону збільшення на суму нарахованого резерву сумнівних боргів згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу (відповідно не складався додаток РІ  до рядка 03 РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємств).

У 2025 році за рішенням суду боржник розпочав проведення оплати  заборгованості перед Товариством, на яку у 2022 році було нараховано резерв сумнівних боргів. У бухгалтерському обліку проведено коригування резерву сумнівних боргів на суму оплати. 

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого запитання:

як відображати коригування резерву сумнівних боргів, нарахованого Товариством у період незастосування різниць, при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний період, оскільки                   у п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу передбачено зменшення фінансового результату на суму коригування резерву сумнівних боргів?

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує                       40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6           ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16                   п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8             п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу.

Якщо у платника податку на прибуток, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16            п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Різниці, пов’язані з формуванням резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), встановлено                      п. 139.2 ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним                     п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, якщо платник податку на прибуток підприємств при формуванні резерву сумнівних боргів не збільшував фінансовий результат до оподаткування на суму таких витрат у зв’язку із незастосуванням коригування фінансового результату до оподаткування на різниці у встановленому порядку, то у подальшому, у тому числі після повернення до загального порядку оподаткування податком на прибуток підприємств, при коригуванні (зменшенні) такого резерву сумнівних боргів у зазначеного платника податку на прибуток відсутні підстави для зменшення фінансового результату до оподаткування на суму такого коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.