Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2025 р. № 5578/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодексу), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство було створене для реалізації ділової мети з основним видом економічної діяльності «Торгівля електроенергією», тому у грудні 2023 року було укладено договір з іншим підприємством щодо виконання робіт в рамках реалізації проєкту.

Роботи Товариством були оплачені у червні 2024 року. На дату виникнення податкових зобов’язань (червень 2024 року) постачальник склав податкову накладну, однак її реєстрація була зупинена. У червні 2025 року Комісією регіонального рівня було прийнято рішення про реєстрацію вищезазначеної податкової накладної.

При формуванні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2025 року Товариство включило дану податкову накладну до податкового кредиту. В результаті обрахунку відповідно до статті 200 розділу V Кодексу виникло від’ємне значення.

Також Товариство зазначає, що в силу несприятливих обставин не змогло досягти втілення та розвитку проєкту, повноцінно вести діяльність у сфері енергетики, тому господарська діяльність ним не здійснюється, операції з постачання товарів, робіт, послуг не передбачаються.

Враховуючі вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи має право Товариство на бюджетне відшкодування зважаючи на відсутність господарської діяльності?

2) Чи підлягає бюджетному відшкодуванню у майбутніх звітних (податкових) періодах сума податку на додану вартість (далі – ПДВ) включена Товариством до податкового кредиту у червні 2025 року за податковою накладною описаною у зверненні? Протягом якого періоду можливо заявити до бюджетного відшкодування?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснених ними операцій тим, які визначені Кодексом.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу II Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 192, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів / послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (пункт 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).

Відповідно до абзацу першого пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V Кодексу перебіг строків, зазначених у пункті 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V Кодексу).

У разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у статті 200 розділу V Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

 

Щодо питання 1 та 2

Загальне правило формування податкового кредиту передбачає включення особою, якій здійснюється постачання товарів / послуг, до складу податкового кредиту усіх сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів / послуг у особи, яка здійснює таке постачання – платника ПДВ, незалежно від того, для використання в яких операціях придбані такі товари / послуги.

Виходячи із наведених у зверненні фактичних обставин, Товариство не змогло досягти втілення та розвитку проєкту, повноцінно вести діяльність в сфері енергетики, господарська діяльність ним не здійснюється, операції з постачання товарів, робіт, послуг не передбачаються, тому у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, визначеними підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу щодо товарів / послуг, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, та які не були використанні в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У разі якщо такі товари / послуги в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, на підставі розрахунку коригування до зведеної податкової накладної, зареєстрованого в ЄРПН.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).