Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Підприємство) (…), щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що Підприємством було укладено договір про надання послуг з фізичною особою – підприємцем, який
є платником єдиного податку за ставкою 5 відсотків.
Підприємство отримало калькуляцію до договору, в якій окремою графою прописано суми єдиного податку за ставкою 5 відсотків та військового збору
за ставкою 1 відсоток.
При цьому сума єдиного податку за ставкою 5 відсотків та військового збору за ставкою 1 відсоток включені виконавцем до суми розрахунку на оплату, який було надано на оплату Підприємству.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:
1. Чи має право виконавець включати в суму розрахунку, що виставляється на оплату Підприємству 1 відсоток військового зору?
2. Чи має право виконавець включати в суму розрахунку та виставляти
на оплату Підприємству суму єдиного податку за ставкою 5 відсотків?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Водночас зауважуємо, що повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 191 Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).
Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
(далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) (п. 12 Положення № 227); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 70 Положення № 227).
Крім того, п. 2 Положення № 227 визначено, що ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Щодо питань першого-другого
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу,
з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (абзац перший п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів,
а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу).
Статтею 295 Кодексу врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.
Так, платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів
після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 Кодексу).
Згідно з п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є, зокрема, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів
(е-резидентів) (п.п. 3 п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Військовий збір для платників збору, зазначених, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1
п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, встановлюється з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у
п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи визначені ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить –
1 відсоток від доходу, визначеного ст. 292 Кодексу (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал
(абзац другий п.п. 1.11 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Відповідно до абзацу третього п.п. 1.11 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.
При цьому відповідно до п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Підпунктами 49.18.2 та 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом
40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4
та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу (для платників податків на доходи фізичних
осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної
особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України
від 19.06.2015 № 578, зі змінами.
Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7
ст. 296 Кодексу).
Згідно з п. 296.4 ст. 296 Кодексу податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Враховуючи вищевикладене, оскільки єдиний податок та військовий збір нараховується фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку на дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду та сплачується самостійно протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал, то відсутні законодавчі підстави щодо врахування сум вказаних податків при оплаті послуг.
Водночас інформуємо, що Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Згідно з п. 3 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію, зокрема, державної політики у сфері підприємництва.
Таким чином, з питання правомірності відображення сум єдиного податку та військового збору у калькуляції до договору доцільно звернутися до Міністерства фінансів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |