Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2025 р. № 5593/ІПК/99-00-21-01-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатом розгляду звернення товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства стосовно визначення загального місячного оподатковуваного доходу суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами,  керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо таких питань.

1. Яким чином податковими органами здійснюватиметься перевірка дотримання вимоги про мінімальний розмір загального місячного оподатковуваного доходу (вид перевірок, порядок, періодичність)?

2. З якої дати фактично застосовується вимога (з 01.10.2025 чи з наступного податкового періоду) та у які строки здійснюватиметься оцінка виконання?

3. За якою методикою визначається загальний місячний оподатковуваний дохід для цілей застосування цієї норми та які джерела даних при цьому використовуються? 

4. Чи застосовується вимога щодо доходу окремо до кожного об’єкта торгівлі чи в цілому до суб’єкта господарювання?

5. Яким чином правильно визначати фонд заробітної плати, якщо  торговельні точки суб’єкта господарювання знаходяться як у місті так і в сільській місцевості?

6. Якщо фізична особа-підприємець-платник єдиного податку 2 групи має торговельну точку та не використовує працю найманих працівників, чи отримає він ліцензію на право роздрібної торгівлі  алкогольними напоями?

Відповідно до частини тринадцятої та чотирнадцятої статті 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним, має становити не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на
01 січня звітного (податкового) року.

Розмір середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або на право роздрібної торгівлі сидром та перрі (без додавання спирту), або на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, або на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або на право роздрібної торгівлі пальним та всі місця роздрібної торгівлі (місця роздрібної торгівлі пальним) якого розташовані за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних, має становити не менше 1,5 розміру МЗП встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

Щодо питання 1

Відповідно до статті 52 Кодексу за зверненнями платників податків контролюючий орган надає їм індивідуальні податкові консультації (далі – ІПК) з питань практичного застосування платниками податків окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Отже питання роз’яснення щодо застосування норм Кодексу контролюючим органом не може бути предметом ІПК.

Водночас, перевірка на відповідність вимогам щодо середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання буде проводитись відповідно до норм податкового законодавства.

Наразі контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Кодексу).

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних інформаційних систем ДПС.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. (підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Кодексу).

Підстави для проведення зазначених вище перевірок чітко визначені Кодексом.

Щодо питання 2

Вимога щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати (частини тринадцята та чотирнадцята статті 42 Закону № 3817) застосовуються з
01 жовтня 2025 року або з дати отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі у разі отримання відповідної ліцензії після 01 жовтня 2025 року.

Відповідно до пункту 49 частини другої статті 46  Закону № 3817 підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є, зокрема факт невідповідності розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, розміру, визначеному частиною тринадцятою
статті 42 Закону № 3817, протягом трьох повних календарних місяців поспіль у період дії ліцензії, встановлений контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання вимог Закону № 3817 та зафіксований в акті такої перевірки.

Щодо питання 3

Розрахунок розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, здійснюється відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, шляхом ділення сумарно нарахованої заробітної плати, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення).

При визначенні показників, зазначених абзацом третім частини тринадцятої статті 42 Закону № 3817 застосовуються показники, які відображені у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2015 за № 111/26556 (зі змінами), а саме:

сума нарахованої заробітної плати – рядок 1.1 розділу І Розрахунку;

сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів платника податків – рядок 1.3 розділу                          І Розрахунку;

сума допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України – рядок 1.4 розділу І Розрахунку;

кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Тобто, для розрахунку розміру середньої щомісячної заробітної плати, нарахованої суб’єктом господарювання, сума показників рядків 1.1, 1.3, 1.4 розділу І Розрахунку ділиться на кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) – рядок 103 Розрахунку.

Щодо питання 4

Законом № 3817 не визначено категорію працівників щодо яких застосовуються вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати та не передбачено обов’язку суб’єктів господарювання подавати інформацію про таких працівників органам ДПС.

Крім того, відповідно до вимог Закону № 3817 ліцензія надається суб’єктам господарювання, а не його відокремленим підрозділам, які у розумінні Закону України від 09 січня 2025 року № 4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» не є суб’єктами господарювання.

Отже, вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати розповсюджуються на всіх працівників суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, а не тільки до працівників, що безпосередньо працюють у місці такої  роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Щодо питання 5

Вимоги щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати працівників суб’єкта господарювання у розмірі 1,5 МЗП застосовуються, до суб’єктів господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами, якщо всі його місця роздрібної торгівлі підакцизними товарами на які отримано ліцензію знаходяться, за межами населених пунктів - адміністративних центрів областей і м. Києва та м. Севастополя на відстані від 50 кілометрів та які мають торговельні зали площею до 500 метрів квадратних.

А у випадку, якщо у суб’єкта господарювання є хоча б одне місце роздрібної торгівлі, яке не відповідає одночасно цим критеріям, до нього застосовується вимога щодо розміру середньої щомісячної заробітної плати / загального місячного оподатковуваного доходу – не менше 2 розмірів МПЗ, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо питання 6

Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів, зокрема, належать алкогольні напої.

Відповідно до пункту 51 частини першої статті 1 Закону № 3817 місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів. Проведення розрахункових операцій у такому місці роздрібної торгівлі здійснюється через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, програмні реєстратори розрахункових операцій із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у передбачених законодавством випадках - із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформлюється через них продаж інших товарів. Торговельна площа місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім пива та/або сидру і перрі (без додавання спирту), та/або збродженими напоями, одержаними виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % об. (без додавання спирту) має становити не менше 20 метрів квадратних.

Згідно з частиною сьомою статті 16 Закону № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет, може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Ліцензія на право провадження відповідного виду господарської діяльності надається органом ліцензування шляхом прийняття рішення про надання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності (частина перша статті 43 Закону № 3817).

Для отримання ліцензії суб’єкт господарювання подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у паперовій або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (частина друга статті 43 Закону № 3817).

Перелік відомостей, які зазначаються у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, визначено частиною третьою статті 42 Закону № 3817.

Частиною першою статті 45 Закону № 3817 встановлено перелік підстав для прийняття органом ліцензування рішення про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Отже, за умови відповідності місця роздрібної торгівлі вимогам, встановленим пунктом 51 частини першої статті 1 Закону № 3817, суб’єкт господарювання може отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями шляхом подання відповідно до частини другої статті 43 Закону № 3817 до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в якій зазначено відомості, визначені частиною третьою статті 43 Закону № 3817.

Водночас згідно з підпунктом 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).