Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2025 р. № 5597/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у травні 2025 року за результатами документальної перевірки встановлено, що Товариство завищило податковий кредит за звітні (податкові) періоди лютий та квітень 2024 року, сформований за податковими накладними з датами складання від 08.02.2024 № 52 та № 53,
від 30.04.2024 № 45. Причиною завищення є невідповідність номенклатури товарів, зазначеної в податкових накладних, фактичному опису товарів згідно з первинними документами.

Після узгодження податкового повідомлення-рішення, застосованого контролюючим органом за результатами перевірки, порушення усунено
шляхом складання (у березні, квітні 2024 року та травні 2025 року) до таких
податкових накладних розрахунків коригування, які було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у травні та липні
2025 року, окремі, з яких з порушенням граничних строків реєстрації.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: в якому звітному (податковому) періоді платник податку має право включити до складу податкового кредиту суми податку за вищезгаданими розрахунками коригування: у лютому 2025 року шляхом подання уточнюючого розрахунку, чи у періоді їх реєстрації в ЄРПН (травень 2025 року та липень 2025 року) шляхом подання уточнюючого розрахунку, чи у будь-якому поточному звітному (податковому) періоді з урахуванням строків давності?

Правовою основою регулювання відносин у сфері податків і зборів є Кодекс, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

У пункті 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V,
підрозділами 2 та 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування встановлено пунктами 201.10 статті 201 розділу V та 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Зазначеною нормою Кодексу також визначено перелік обов’язкових реквізитів, які підлягають відображенню у податковій накладній, до яких, зокрема, належить опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V Кодексу).

Показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що помилки в реквізитах, визначених у пункті 201.1 статті 201 розділу V Кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

З метою виправлення таких помилок, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, платник податку може скласти і зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної, в якій допущено помилку (абзац сьомий пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу). 

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V Кодексу.

У пункті 198.3 статті 198 розділу V Кодексу передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів  / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1
статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи, ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів / послуг, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів / послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими у пункті 201.11 статті 201 розділу V Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному
періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням
товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

У пункті 50.1 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, обмеженням у праві подання платником податку уточнюючих розрахунків відповідно до вимог, визначених у пункті 50.2 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу, є заборона подання таких уточнюючих розрахунків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами пункту 50.1¹ статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3 статті 50 глави 2 розділу ІІ Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

З урахуванням вищезазначеного, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів / послуг на підставі податкової накладної / розрахунку коригування, складених з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованих в ЄРПН за фактом здійснення господарської операції на дату виникнення податкових зобов’язань за операцією з постачання товарів / послуг, показники яких відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

У ситуації, описаній у зверненні, податкова накладна, складена з порушенням норм Кодексу, показники якої не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за господарською операцією, та розрахунок коригування до неї, яким показники такої податкової накладної відкориговано для відповідності первинним документам, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту покупцем, незалежно від факту складання та реєстрації в ЄРПН зазначеного розрахунку коригування до податкової накладної.

У разі якщо за результатами документальної перевірки встановлено завищення податкового кредиту за податковими накладними з причини, що показники в таких податкових накладних (зокрема, опис (номенклатура) товарів / послуг) не відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією (тобто помилково визначена номенклатура), що заважає ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), то для виправлення такої помилки постачальнику потрібно:

скласти розрахунок коригування до такої неправильно складеної податкової накладної, в якому вивести в нуль її показники;

та на дату виникнення податкових зобов’язань скласти нову податкову накладну.

Якщо платником податку протягом терміну, визначеного пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу не було включено до податкового кредиту суми ПДВ, відображені у зареєстрованих в ЄРПН  податкових накладних / розрахунках коригування, платник податку може включити такі суми ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, у якому у платника податку виникло право на включення сум ПДВ за такою податковою накладною до податкового кредиту, а саме:

за звітний (податковий) період, у якому таку податкову накладну було складено – якщо вона була вчасно зареєстрована в ЄРПН;

за звітний (податковий) період, у якому таку податкову накладну було зареєстровано в ЄРПН – якщо її реєстрація відбулася з порушенням терміну, визначеного Кодексом (за умови, що на дату реєстрації в ЄРПН такої податкової накладної не минуло 365 календарних днів з дати її складання).

Водночас, якщо на дату реєстрації в ЄРПН постачальником відповідної податкової накладної терміни, встановлені пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, минули, покупець втрачає право на формування податкового кредиту на підставі такої податкової накладної.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).