Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.10.2025 р. № 5598/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство (продавець) у травні 2025 року уклало Договорів з Установою (замовником) на постачання товарів. Згідно з умовами Договору Товариство (продавець) зобов’язується поставити товари, а Установа (замовник) оплатити товари у строки та на умовах, визначених в Договорі.

У пункті (b) преамбули вказаного Договору зазначено, що Установа (замовник) закуповує товари, які одночасно передаються на баланс представників замовника – отримувачів (реципієнтів), які належать до сфери управління Установи (замовника) згідно з переліком, наведеним в Договорі.

Водночас, іншими умовами Договору визначено, що право власності на товари переходить від Товариства (постачальника) до представників замовника – отримувачів (реципієнтів), перелік яких визначено в Договорі, з моменту фактичної
передачі товарів у кінцевому пункті призначення, після підписання видаткової накладної Установою (замовником) та представником замовника – отримувачем (реципієнтом). Також умовами Договору передбачено, що сплата за товари здійснюється у розмірі 100 відсотків від вартості товарів протягом
60 (шістдесяти) робочих днів після отримання Установою (замовником) товарів та надання відповідних документів.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: кого з отримувачів (замовника (не платник ПДВ) чи реципієнта (платник ПДВ)) зазначати у податковій накладній?

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані  самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2, 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділ VІ Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів / послуг.

Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192 і 201 розділу V Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів / послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V Кодексу).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V Кодексу). Дані, зазначені у такій податковій накладній (зокрема, інформація про отримувача (покупця)), мають відповідати первинним документам, складеним за операцією.

У відповідності до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», кожен факт господарської діяльності, зокрема рух товарів та надання послуг, має бути підтверджений відповідними документами.

До таких документів відносяться видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспорті накладні (ТТН), рахунки-фактури, митні декларації та інші підтверджувальні документи, що фіксують усі етапи товарообігу, послуг або інших активів.

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм Кодексу і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

З урахуванням вищезазначеного, податкову накладну за операцією з постачання товарів / послуг повинна складати і реєструвати в ЄРПН особа, яка здійснює постачання таких товарів / послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів / послуг, та за конкретною господарською операцією з постачання товарів / послуг.

Тобто постачальник зобов’язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН на покупця, який є безпосереднім отримувачем товарів / послуг.

Слід зауважити, що умови договору, наведені в зверненні не дають можливості однозначно визначити хто саме є першочерговим (фактичним) отримувачем товарів для цілей оподаткування ПДВ.

Відповідно у разі, якщо придбані товари оприбутковуються на баланс замовника з послідуючою передачею на баланс переліченим у договорі реципієнтам, які належать до сфери управління такого замовника, що свідчить про фактичну передачу товарів реципієнтам саме від замовника (покупця), податкова накладна складається на замовника.

Якщо ж товари одразу оприбутковуються на баланс представників замовника – отримувачів (реципієнтів),  які належать до сфери управління замовника згідно з переліком, наведеним в договорі, то, незалежно від того, що оплату за договором здійснює замовник, податкова накладна у такому випадку складається окремо на кожного представника замовника – отримувача (реципієнта).

Таким чином, з огляду на обставини, викладені у зверненні, порядок складання податкової накладної визначається тим, на баланс якої сторони договору: замовника чи реципієнта першочергово оприбутковуються товари, що є предметом відповідного договору.

Довідково інформуємо, у разі якщо отримувач товарів за договором не зареєстрований як платник ПДВ, такий платник при досягненні встановленого пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу обсягу оподатковуваний операцій, який протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без ПДВ), зобов’язаний зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем) проживання з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).