Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2025 р. № 5610/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства з обігу пального, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах  компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство отримало ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії з 21.06.2023 до 21.06.2028.

Товариство планує орендувати нові нежитлові приміщення для розташування виробництва товарів розмістити стаціонарний резервуар для зберігання пального, що потребує отримання нової ліцензії на зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Як зазначено у зверненні, розголошення інформації про адресу місць зберігання  пального  створює  ризики  не  лише  для  самого  об’єкта,  а   й   для

персоналу, що на ньому працює, та для безперервності його роботи, яка є критично важливою для країни.

Враховуючи викладене вище, з міркувань національної безпеки та з врахуванням вимог Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) Товариство просить надати роз'яснення щодо можливості зазначення у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності адреси місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт (без зазначення вулиці, номеру будинку/офісу; кадастрового номеру земельної ділянки, на якій зберігається пальне) та ідентифікатору об’єкта оподаткування, щодо якого у заяві про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП  (далі – заява № 20-ОПП) міститься інформація без заповнення граф 8-13 за умови внесення до графи 7.1 «Назва поіменованого об’єкта» значення - «об’єкт оборонно-промислового комплексу» та без заповнення графи 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування».

Щодо зазначеного питання

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

заявник - суб’єкт господарювання, який звернувся у встановленому цим Законом порядку до податкового органу із заявою про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності або про внесення, зміну та/або отримання відомостей з державних реєстрів/Електронного реєстру, визначених цим Законом (п. 31 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 частини першої ст. 1 Закону № 3817);

ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності (п. 40 частини першої ст. 1                 Закону № 3817);

місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання (п. 49 частини першої ст. 1 Закону № 3817).

Частиною третьою ст. 43 Закону № 3817 визначено перелік відомостей, які зазначаються у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у п. 4 частини третьої ст. 43 Закону № 3817 – формат, в якому зазначається адреса у такій заяві.

Порядок заповнення заяв щодо ліцензій на право зберігання пального      (далі – Порядок) та форми таких заяв (додаток до Порядку) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2025 року № 374 «Деякі питання ведення єдиних реєстрів ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ліцензіатів та місць обігу пального».

Відповідно до п. 2 Порядку у разі подання заяви про отримання ліцензії на право зберігання пального в такій заяві зазначаються, зокрема:

у пункті 7 «Адреса місця провадження господарської діяльності заявника/ліцензіата»:

у графах 1-13 - адреса місць зберігання пального в стаціонарних резервуарах, ідентифікатор об’єкта оподаткування та кадастровий номер - для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

у графі 14 - код/коди адміністративно-територіальної одиниці або території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад для зазначення місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах - для ліцензій на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

Відповідно до примітки форми Заяви щодо ліцензії на право зберігання пального, зокрема, встановлено наступне.

Адреса/адреси, передбачена/передбачені пунктом 7 заяви, зазначається/зазначаються у форматі: область, район, населений пункт (крім     мм. Києва та Севастополя), вулиця, номер будинку, корпусу, офісу/квартири.

Кожна адреса зазначається в окремому рядку таблиці.

Адреса заповнюється у форматі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року № 690 «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна», зокрема у рядках:

«Населений пункт» — зазначається тип населеного пункту (місто, село, селище відповідно) та назва;

«Вулиця» — зазначається родове позначення (вулиця, площа, майдан, набережна, шосе, тупик, бульвар, проспект, просіка, алея, провулок, проїзд, узвіз, шлях, лінія, роз’їзд, кілометраж лінійного об’єкта тощо) та назва.

Виключення, які б давали можливість зазначати у заяві про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності даних, зокрема, адреси місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах у форматі - область (крім Автономної Республіки Крим, м. Києва та                                м. Севастополя), район (крім м. Києва та м. Севастополя), населений пункт (без зазначення вулиці, номеру будинку/офісу; кадастрового номеру земельної ділянки, на якій зберігається пальне), у Законі № 3817 та Порядку відсутні.

Згідно із п. 26 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом № 2102, доступ до реєстрів, визначених Законом № 3817, обмежується, крім доступу центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

Разом з цим, відповідно до п. 14 Порядку виробництва, закупівлі та постачання вибухових речовин і боєприпасів, затвердженого, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2025 року № 902 (далі – Порядок № 902), на підставі декларації, зазначеної у пункті 4 Порядку № 902, та постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» одночасно з набуттям статусу виробника відповідно до Порядку № 902 суб’єкт господарювання набуває право на провадження діяльності з виробництва та зберігання метилового спирту і пального, що належить до зазначених у п. 12 Порядку № 902 речовин, а також зберігання спирту етилового без внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання та відомостей до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.

Виробникам забороняється здійснювати виробництво та зберігання визначених в Порядку № 902 речовин з метою реалізації інших видів діяльності, не пов’язаних з виробництвом боєприпасів і вибухових речовин.

Згідно з п. 2 Порядку № 902 виробник - суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво боєприпасів або вибухових речовин і відомості про якого відповідно до Порядку № 902 внесені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів) (далі - реєстр); суб’єкт господарювання може одночасно бути виробником боєприпасів і вибухових речовин.

Відповідно до п. 4 Порядку № 902 внесення до реєстру відомостей про суб’єкта господарювання здійснюється на підставі декларації, поданої суб’єктом господарювання, що провадить або планує провадити діяльність з виробництва вибухових речовин і боєприпасів, або відповідно до Порядку створення, функціонування та ведення електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), внесення до нього суб’єктів господарювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  17  березня 2021 року № 233, з урахуванням п. 3 Порядку № 902.

Декларація подається Міноборони в паперовій формі нарочно або надсилається поштовим відправленням на поштову адресу, або надсилається в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Щодо подання заяви за формою № 20-ОПП, листом ДПС від 08.09.2025 Товариство поінформовано про можливість подання відомостей у цій заяві в електронній формі про об’єкти оподаткування, що пов’язані з оборонно-промисловим комплексом, діяльністю об’єкта критичної інфраструктури тощо, у зазначений період, без заповнення граф 8 – 13, за умови внесення до графи 7.1 «Назва поіменованого об’єкта⁵», наприклад, значення – «об’єкт оборонно-промислового комплексу», «об’єкт критичної інфраструктури» тощо, у разі наявного у Товариства підтвердження визначеності його критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).