Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.10.2025 р. № 5612/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення адвоката …., який діє в інтересах …., щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що виїхав з України в 2018 році на постійне проживання в Республіку …..

В зв’язку з із вищевикладеною обставиною платник податків був знятий з реєстрації за місцем проживання в Україні, що підтверджується паспортом …., виданим 18.11.2019 органом …...

З 05 червня 2018 року платник податків перебуває на постійному консульському обліку в Республіці …..

Платник податків постійно проживає в Республіці …., що підтверджується довідкою про реєстрацію постійного місця проживання.

В зв’язку з війною в Україні платник податків після 24.02.2023 не відвідував Україну.

Таким чином, протягом 2025 року платник податків перебуває на території ….. більше 183 днів.

Починаючи з 2025 року центр життєвих інтересів платника податків знаходиться у ….., оскільки у цій країні йому на праві власності належить житлове приміщення,  в якому разом із ним проживає його неповнолітня донька.

На сьогоднішній день платник податків на  праві власності в Україні володіє житловим будинком у м. …., а також має частку в товариствах з обмеженою відповідальністю – резидентах України «….» та «….».

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи являється платник податків на дату подання звернення резидентом України у розумінні п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. У разі якщо платник податків у відповідності до п.п. 14.1.213 п. 14.1                             ст. 14 Кодексу є нерезидентом України, чи зберігається за платником податків обов’язок подання до податкового органу річної декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Визначення резидентського статусу фізичних осіб є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів особи згідно з нормами Кодексу.

Нерезиденти – фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в»
п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Поняття «резидент» встановлено п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, відповідно до якого фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Водночас місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні (абзац другий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

При цьому постійним місцем проживання згідно зі ст. 4 Митного кодексу України є місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності (п.п. «в»                                п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас, якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи зазначене та зважаючи на інформацію, наведену у зверненні, оскільки фізична особа … є громадянином України, володіє на території України нерухомим майном, є засновником юридичних осіб – резидентів України, то у розумінні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу така фізична особа може бути визнана резидентом України. 

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.