Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2025 р. № 5686/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства з виробництва та обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах  компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство повідомляє, що воно є великим платником податків, що здійснює на підставі відповідних ліцензій господарську діяльність з обігу підакцизної продукції (алкогольних напоїв), а саме: виробництво алкогольних напоїв та оптову торгівлю алкогольними напоями.

Товариство зазначає, що розглядає питання про можливість здійснення діяльності з ввезення (імпорту) на митну територію України алкогольних напоїв іноземного виробництва (віскі, ром, текіла) в неспоживчій тарі для їх використання при виробництві інших алкогольних напоїв в якості інгрідієнта (сировини) та/або для розливу зазначених імпортованих напоїв, без промислового перероблення, у споживчу тару з метою їх реалізації на території України.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Чи дозволяється відповідно до чинного законодавства України ввезення (імпорт) на митну територію України алкогольних напоїв іноземного виробництва в неспоживчій тарі для їх використання при виробництві інших алкогольних напоїв в якості інгредієнту (сировини) та/або для розливу імпортованих алкогольних напоїв, без промислового перероблення, у споживчу тару з метою їх реалізації на території України?

2. Якщо так, то яка норма чинного законодавства (п.п. 213.3.6 п. 213.3                    ст. 213 Кодексу або п.п. в п. 227.1 ст. 227 Кодексу, або п.п. 225.5¹ п. 225.5 ст. 225 Кодексу) повинна підлягати до застосування в цілях оподаткування при ввезенні (імпорту) на митну територію України алкогольних напоїв іноземного виробництва в неспоживчій тарі для їх використання при виробництві інших алкогольних напоїв в якості інгредієнту (сировини)?

 

До зазначених питань

Відповідно до п.п. 14.1.28¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Згідно з п.п. 213.3.6 п. 213.3 ст. 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, відноситься ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Пунктом 225.5¹ ст. 225 Кодексу передбачено, що для ввезення на митну територію України виробником алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару, такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання зобов’язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.

Підставою для митного оформлення алкогольних напоїв в ємностях, які              не є споживчою тарою, що ввозяться на митну територію України з метою їх розливу у споживчу тару, є подання таким виробником до контролюючого органу, який здійснює митне оформлення, в порядку, передбаченому Митним кодексом України, засобами електронного зв’язку копії податкового векселя, авальованого банком та взятого на облік контролюючим органом за місцезнаходженням виробника.

Згідно з частиною десятою статті 3 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та повний технологічний цикл виробництва відповідних алкогольних напоїв.

Відповідно до частини одинадцятої статті 3 Закон № 3817 для виробництва алкогольних напоїв з метою реалізації в Україні може використовуватися спирт етиловий, що відповідає товарній підкатегорії 2207 10 00 90 згідно з УКТЗЕД, спиртові дистиляти, що відповідають товарній позиції 2208 згідно з УКТЗЕД, які одержані виключно із сільськогосподарської продукції та мають статус українських товарів (продукції) відповідно до Митного кодексу України, інші спиртові дистиляти у випадках, передбачених цим Законом, та інші алкогольні напої. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв забороняється.

Отже, законодавством не встановлено заборони щодо ввезення на митну територію України алкогольних напоїв іноземного виробництва для їх використання при виробництві інших алкогольних напоїв в якості інгредієнту (сировини) та/або для розливу імпортованих алкогольних напоїв без промислового перероблення у споживчу тару з метою їх реалізації на території України. При цьому суб’єкт господарювання для цілей оподаткування застосовує ті норми Кодексу, які відповідають суті здійснюваних ним операцій та напрямку використання ввезених імпортованих алкогольних напоїв, зокрема:

застосування звільнення від оподаткування у разі ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовується як сировина, за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів, які реалізуються на митній території України або на експорт, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва, зокрема, алкогольних напоїв відповідно до підпункту 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Кодексу;

ввезення на митну територію України виробником алкогольних напоїв в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару з поданням контролюючому органу за своїм місцезнаходженням податкового векселя відповідно до пункту 225.5¹ статті 225 Кодексу.

Основні вимоги до операцій з ввезення на митну територію України алкогольних напоїв встановлено статтею 18 Закону № 3817.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна митна служба України відповідно до покладених на неї завдань забезпечує та здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи та в межах повноважень, визначених законом, законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Держмитслужбу, під час переміщення товарів через митний кордон України та після завершення операцій з митного контролю та митного оформлення.

Отже, питання щодо можливості ввезення на митну територію України алкогольних напоїв іноземного виробництва в неспоживчій тарі належить до компетенції Державної митної служби України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).