X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2025 р. № 5693/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення фізичної особи-підприємця (далі – ФОП) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно обігу алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні ФОП зазначає, що перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ. ФОП здійснює господарську діяльність у сфері ресторанного бізнесу, а саме, продаж алкогольної продукції в закладі, основний вид діяльності за КВЕД 56.10.

ФОП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

        1. Чи потрібно у фіскальному чеку при кожному продажу алкогольної продукції (різними чеками) на розлив зазначати цифрове значення штрихового коду   марки   акцизного  податку  (серія   та   номер)   на   алкогольні   напої  або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством (рядок 9), якщо вона вже була відображена  у фіскальному чеку при першому відкупорюванні пляшки. Наприклад, з однієї пляшки 0,5 літра продано 5 порцій алкогольного напою по 100 гр., відповідно є пять фіскальних чеків. Штрихове значення акцизної марки в рядку 9 фіскального чеку зазначаємо пять разів однакове чи один раз при відкупорюванні пляшки?
        1. У випадку, якщо цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку зазначається один раз при відкупорюванні пляшки, чи можливо в рядку 9 в наступних фіскальних чеках при продажу алкоголю на розлив (у випадку його відображення в попередньому чеку при першому відкупорюванні) проставляти цифру нуль, так як у фіскальному чек програмуванням передбачено обовязкове заповнення рядка 9 при продажу алкогольної продукції та коктейлів? 

Щодо зазначених питань

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та / або програмних РРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковими реквізитами фіскального касового чека (далі – фіскальний чек) є, зокрема, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) на алкогольні напої або унікальний ідентифікатор електронної марки акцизного податку, або серійний номер електронної марки акцизного податку (зазначаються у випадках, передбачених законодавством) (рядок 9).

У пункті 11 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки через РРО / ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, окрім обов’язкового зазначення групи (горілка, сигарети та/або тип пального) ще й найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов’язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, а у разі реалізації алкогольних напоїв – ще й реквізити марок акцизного податку.

При реалізації алкогольних напоїв на розлив, в тому числі як порції для приготування коктейлю, необхідно забезпечити введення даних / сканування цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) для відображення її реквізитів у фіскальному чеку при відкупорюванні такої продукції (отримання першої порції при продажі на розлив або приготуванні коктейлю).

При наступній реалізації алкогольних напоїв на розлив, або у складі коктейлю, незалежно від дати реалізації, реквізити марки акцизного податку, які вже були відображені у фіскальному чеку, з пляшки, що вже була відкритою, повторно вводити / сканувати не потрібно.

Відображення іншої інформації в рядку 9 фіскального чека у Положенні № 13 не передбачено, зокрема у спосіб, наведений у питанні 2.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).