Державна податкова служба України розглянула звернення Селянського (фермерського) господарства … (далі – Господарство) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Господарство проінформувало, що є власником об’єктів нерухомого майна, які призначені для використання безпосередньо у господарській діяльності (для зберігання сільськогосподарських механізмів та техніки, виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції, кормів, добрив та засобів захисту рослин, станція технічного обслуговування, котельня, пилорама тощо), не здаються в оренду, лізинг, позичку.
За даними бухгалтерському обліку окремі будівлі використовуються не за функціональним призначенням, а за іншим сільськогосподарським призначенням.
Господарство запитує:
1) Чи може Господарство, як сільськогосподарський товаровиробник, викорисовувати норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу (далі – підпункт «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу) щодо об’єктів нерухомості, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» (далі – Класифікатор);
2) Чи може Господарство використовувати норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу до об’єктів нерухомості, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора та використовуються у господарській діяльності не за функціональним призначенням, а за фактичними даними бухгалтерського обліку;
3) Яким нормативним актом чи підзаконним актом передбачено право платника Податку не враховувати належні йому об’єкти нерухомості у складі об’єктів оподаткування Податком в разі функціонального використання нежитлових сільськогосподарських будівель у господарській діяльності за даними фактичного бухгалтерського обліку.
Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Господарства на об’єкти нерухомого майна та їх функціональне призначення, то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладених питань.
Питання 1 – 3.
Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано у статті 266 Кодексу.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу міститься перелік, який визначає окремі категорії нерухомого майна, що не є об’єктами оподаткування Податком.
Згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Отже для права застосування норми, передбаченої підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу, Господарство одночасно має відповідати певним умовам:
бути сільськогосподарським товаровиробником;
бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;
будівлі та споруди використовуються за призначенням у господарській діяльності Товариства саме як сільськогосподарського товаровиробника;
будівлі та споруди (в т.ч. їх частки) не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Для застосування положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу Господарство має позиціонуватися, як сільськогосподарський товаровиробник та мати основний вид діяльності, який класифікується у секції «А» КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Господарства визначено 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», який класифікується у секції А «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» КВЕД ДК 009:2010.
Господарство зазначило, що як власник використовує в господарській діяльності деякі будівлі, які віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора за іншим призначенням, та обліковує їх за даними бухгалтерського обліку, а саме: корівник дворядний використовується для утримання та вирощування свиней, гусеферма – для зберігання малоцінної сільськогосподарської продукції та тимчасове утримання свиней на карантині, котельня – для зберігання сільськогосподарського інвентарю.
Отже, зазначені будівлі в господарській діяльності Господарство фактично використовує для утримання, вирощування, зберігання сільськогосподарської продукції та інвентарю.
Господарством до звернення не надано підтвердження щодо віднесення будівель до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора.
Належність будівлі до того чи іншого класу для цілей оподаткування має бути підтверджено.
У межах податкового регулювання кожен об’єкт оподаткування розглядається окремо
Право на застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 Кодексу передбачає використання об’єктів нерухомості, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора, за їх функціональним призначенням (тобто за яким їх класифіковано), а не за фактичним використанням.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |