Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.10.2025 р. № 5708/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство, посилаючись на чинну норму рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у  м. Києві» зі змінами (далі – Рішення), запитує, за які податкові періоди, з  урахуванням строків давності, може уточнити податкові зобов’язання із  земельного податку за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення у м. Києві?

Кодексом визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг (п.п. 12.4.1, 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Рішення органів місцевого самоврядування з місцевих податків і зборів, прийняті за правилами, встановленими Кодексом, є складовою податкового законодавства (п. 3.1 ст. 3 Кодексу).

Відповідно до п. 9.4 «Особливості оподаткування платою» Додатка 3 до  Рішення плата за землю, зокрема за земельні ділянки, надані для залізниць у  межах смуг відведення, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 Кодексу.

Зважаючи на те, що для земельних ділянок, наданих для залізниць у межах смуг відведення, нормами Кодексу не передбачено особливий порядок оподаткування платою за землю, а також те, що контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до  повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), то пропонуємо Товариству звернутися до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за роз’ясненням положень Рішення.

Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання з податків шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених ст. 102 Кодексу) визначено ст. 50 Кодексу.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у  майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним  податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він  зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Строк позовної давності становить не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, − за днем її фактичного подання.

Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Кодексу. Дата завершення дії карантину – 30.06.2023.

При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності – 17.03.2022).

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Строк давності (1095 днів) для самостійного виправлення помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності, подовжується на період його зупинення з 18 березня 2020 року по 31 липня 2023 року (включно), оскільки з  01 серпня 2023 року відновлено перебіг строків давності.

Отже, при самостійному виправленні помилок, що допущені платником у раніше поданій звітності (у т. ч. уточнюючій), встановлений строк давності починається:

з дня, наступного за днем граничного терміну подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі своєчасного її подання у терміни, визначені Кодексом;

з дня, наступного за днем фактичного подання звітної податкової декларації, показники якої уточнюються, – у разі її подання після граничного терміну, визначеного Кодексом.

Таким чином, якщо орган місцевого самоврядування підтвердить Товариству поширення особливостей оподаткування платою за землю, передбачених Рішенням, на земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, то у 2025 році податкові зобов’язання з плати за землю Товариство може уточнити за звітні (податкові) періоди з дотриманням строку давності, визначеного ст. 102 Кодексу, з урахуванням зупинення його перебігу відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та зважати на фактичну дату надання звітності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.