Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.10.2025 р. № 5720/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування у разі здійснення відступлення права вимоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої у зверненні інформації, компанія «А» - резидент України є пов’язаною особою із товариством – заявником.

Компанія «А» має борг (суму платежів у вигляді роялті) перед компанією резидентом Франції за користування його торговельними марками.

Компанія «А» планує частково передати свої боргові зобов’язання товариству – заявнику. Товариство – заявник стане новим боржником сплати суми платежів у вигляді роялті.

Друга сторона – резидент Франції, надавач послуг та отримувач роялті, в свою чергу, планує передати право вимоги частини боргу за договором на іншу компанію «К» - резидента Королівства Нідерланди та укласти договір переведення права вимоги боргу. Як результат, компанія «К» стане новим кредитором за борговим зобов’язанням.

Між товариством і компанією «К» планується підписати договір про зарахування зустрічних однорідних вимог.

За цим договором боргові зобов’язання зі сплати товариством компанії «К» суми платежів у вигляді роялті зарахуються зустрічними однорідними вимогами товариства до компанії «К» за зобов’язаннями компанії «К» зі сплати за договором внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства.

Товариство запитує:

1. На якому етапі переведення боргу настає момент виплати доходу нерезиденту та яка юридична особа зобов’язана утримувати податок:

1.1. В рамках погашення основного зобов’язання між компанією «А» та резидентом Франції в момент укладення угоди про переведення боргу за основним зобов’язанням з компанії «А» на товариство, компанія «А» має утримати та перерахувати податок?

За основною Угодою формується борг товариства перед резидентом Франції, проте фактично сплати суми платежів у вигляді роялті не відбуваються.

1.2. Після укладення угод про переведення боргу, новий боржник (товариство) має утримати податок з нового кредитора, компанії «К». За договорами про переведення боргу та права вимоги боргу, змінюються сторони, формується борг, проте фактично виплати між сторонами не відбуваються.

1.3. В рамках фінального зобов’язання зарахування зустрічних однорідних вимог товариство має утримати податок з доходу компанії «К». На цьому етапі відбувається погашення боргів між сторонами шляхом зарахування зустрічних вимог, без фактичної їх сплати.

2. За ставкою оподаткування якої країни: Франції чи Нідерландів має здійснюватись виплата податку з доходів нерезидента з урахуванням наявності довідок про податковий статус нерезидента.

3. Яким чином товариству або компанії «А» потрібно розрахувати та відобразити суму податку на доходи нерезидента?

Відповідно до п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги  – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Частиною першою ст. 511 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що зобов’язання не створює обов’язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно п.п. 1 частини першої ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень ст. 513 ЦКУ (частина перша ст. 521 ЦКУ).

Статтею 513 встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Частиною другою ст. 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Щодо питання 1

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню у порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу визначено, зокрема, роялті (п.п. «в» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 - СП) - СД, де:

Пс - сума податку до сплати;

СД - сума виплаченого доходу;

СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Таким чином, дохід нерезидента у вигляді роялті, який виплачується нерезиденту шляхом зарахування заборгованості з такого роялті як здійснення внеску в додатковий капітал товариства без збільшення статутного капіталу товариства в розмірі такої заборгованості, оподатковується виходячи з розрахунку, наведеного у п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та сплачується резидентом під час такої виплати (зарахування).

Отже, моментом виплати доходу нерезиденту вважається зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом шляхом зарахування заборгованості як здійснення внеску в додатковий капітал товариства та товариство має утримати податок з доходу такого нерезидента, виходячи із наведеної вище формули за ставкою 15%.

Щодо питання 2

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 Кодексу.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

У разі якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу - заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у підпункті «б» цього пункту;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу - заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 цієї статті (абзаци четвертий – шостий п. 103.2 ст. 103 Кодексу).

Оскільки, компанія «К» - резидент Королівства Нідерланди, отримує дохід у вигляді права вимоги боргу, тобто не є бенефіціарним отримувачем доходу у вигляді роялті, то звільнення від оподаткування або зменшення ставки податку, передбачене відповідним міжнародним договором України, під час виплати доходу такому нерезиденту не застосовується.

 

Щодо питання 3

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (із змінами і доповненнями), відповідно до якої Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, відображається у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації (далі – Додаток ПН).

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи. При цьому, в Додатку ПН передбачено самостійне визначення ставки податку (%) згідно з міжнародним договором, в тому числі, звільнення від оподаткування.

Крім того, платником податку, що не сплачує податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, в Додатку ПП до Декларації відображається інформація про суми таких податкових пільг.

Згідно з Довідником інших податкових пільг № 131/2 станом на 01.10.2025 для сум прибутку, що не підлягають оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України (з урахуванням норм п. 3.2 ст. 3 Кодексу) застосовується код пільги 11020025.

Отже, оскільки у випадку, вказаному у зверненні, положення ст. 103 Кодексу для цілей податку на прибуток підприємств не застосовуються, то операція з оподаткування доходу нерезидента у вигляді роялті, який виплачується нерезиденту шляхом зарахування заборгованості з такого роялті як здійснення внеску в додатковий капітал товариства, вказується у рядку 3 графі 7 Додатку ПН до Декларації.

При цьому Додаток ПП до Декларації не подається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).