Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2025 р. № 5750/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Підприємство поінформувало, що володіє на праві постійного користування земельними ділянками, які належать до земель дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування (далі – Ділянки). На  Ділянках розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, та перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (далі – Об’єкти). Об’єкти, що розташовані на Ділянках, здаються в оренду.

Підприємство, посилаючись на вимоги підпункту 283.1.4 пункту 283.1 статті 283 Кодексу, запитує чи зобов’язано подавати податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачувати Податок за Ділянки (їх частини), що передані в оренду.

Обсяг та зміст наданої Підприємством інформації про об’єкт земельних відносин є недостатнім для з’ясування всіх обставин справи та надання чіткої відповіді, оскільки не надано документи, що підтверджують право користування Ділянками, зокрема витяги із Державного земельного кадастру, копії договорів оренди тощо.

Крім цього, зі звернення не зрозуміло надаються в оренду Об’єкти чи  Ділянки.

Враховуючи зазначене, Підприємству надається роз’яснення загальних норм податкового законодавства.

Платниками Податку є землекористувачі, яким відповідно до закону надані у  користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (підпункт 269.1.1.2 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Кодексу).

Згідно з підпунктом 283.1.4 пункту 283.1 статті 283 Кодексу землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Якщо Об’єкти (згідно зі зверненням – це споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у  статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі) надаються Підприємством в оренду іншому суб’єкту господарювання з метою отримання вигоди (доходу) від діяльності з надання в оренду таких об’єктів, у такому випадку Підприємством не виконуються вимоги підпункту 283.1.4 пункту 283.1 статті  283 Кодексу в частині забезпечення зазначеними об’єктами функціонування автомобільних доріг.

Отже, у разі надання Об’єктів в оренду Підприємство втрачає право на застосування норм підпункту 283.1.4 пункту 283.1 статті 283 Кодексу та має подавати податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та сплачувати Податок.

Разом з цим, відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Отже, якщо у договорі оренди (найму, позики) Об’єктів розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики), не визначений, Податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під Об’єктами (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території.

Якщо у договорі оренди (найму, позики) Об’єктів площа або частка земельної ділянки, яка разом з Об’єктами передається в користування, визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу (пропорційно тій частині площі нерухомого майна, що передано в оренду), то Податок нараховується пропорційно тій частині площі Об’єктів, що передані в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію