Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2025 р. № 5752/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Банку щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Банк, посилаючись на індивідуальну податкову консультацію, надану за  його попереднім зверненням та зареєстровану 14.08.2025 в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за № ХХХХ/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК, вважає, що немає відповіді на порушене у зверненні питання: «чи може Банк після закінчення строку дії 31.12.2025 Угоди від 22.01.2025 (укладеної з  органом місцевого самоврядування щодо відшкодування коштів за  використання частини земельної ділянки (площа 0,0094 га) без належним чином оформлених документів на право її користування) перейти на сплату земельного податку за земельну ділянку відповідно до п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) чи інших норм Кодексу, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або  фізичних осіб за умови, що така земельна ділянка сформована у розумінні ст. 79¹ Земельного кодексу України та податок нараховуватиметься пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться у власності Банку, з  урахуванням прибудинкової території, а саме на підставі отриманої інформації від КП «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» та Державного земельного кадастру. Якщо так, то пропорційна частка Банку земельної ділянки для нарахування податку складатиме 182,7 м² (630  м² (загальна площа земельної ділянки, на якій розташована будівля з  урахуванням прибудинкової території) х 29 (частка Банку від загальної площі будівлі) / 100 = 182,7 м²)?».

Банк просить надати доповнення до зазначеної індивідуальної податкової консультації.

Принцип платності користування землею, передбачений ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс), реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до  закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Земельним законодавством для юридичних осіб встановлено обов’язок оформлення права власності, користування у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу). Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з  моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Обов’язок із нарахування та сплати податкових зобов’язань з плати за землю, у т. ч. земельного податку, виникне у Банку у разі реєстрації ним відповідного права на земельну ділянку.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на  відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що  використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Проте така плата за користування земельною ділянкою
не є податковим платежем.

Для реалізації своїх зобов’язань щодо дотримання принципу платного використання землі Банк як власник об’єкту нерухомого майна (частини будівлі) в межах Цивільного кодексу України має звернутися до суб’єкта господарювання, у використанні якого знаходиться земельна ділянка, та якому делеговано (або будуть делеговані) повноваження щодо здійснення державної реєстрації прав на земельну ділянку, та у якого з моменту здійснення державної реєстрації права на земельну ділянку виникли податкові зобов’язання з плати за землю.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію