Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.10.2025 р. № 5770/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються при реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариством з комунальним підприємством, яке є реципієнтом проєкту МТД, укладений договір на постачання Товариством робіт у рамках проєкту МТД, який реалізується відповідно до Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств (далі – Рамкова угода), учиненої 12 грудня 2006 року та ратифікованої Законом України від  03 вересня 2008  року № 360-VI. Джерелами оплати робіт Товариства за договором є кошти гранту Європейського Союзу (ЄС) та кошти місцевого бюджету на умовах співфінансування. Товариством отримана попередня оплата на придбання матеріалів.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) як оподатковуються ПДВ операції з постачання робіт в описаній у зверненні ситуації;

2)  чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у разі отримання попередньої оплати?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 розділу І ПКУ податкове законодавство України складається з Конституції України; ПКУ; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 розділу І ПКУ).

Згідно зі статтею 3 Рамкової угоди заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство), не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті ПДВ, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн;

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування ПДВ;

іноземні підрядники та їхні робітники, які не є громадянами України й не проживають постійно в Україні, що працюють за контрактами, фінансованими коштом Співтовариства, звільняються від усіх податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що справляються на території України, включаючи податки, пов'язані із підприємницькою діяльністю та отриманням прибутку.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров’я, середньострокових зобов’язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста статті 22 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ (частина перша статті 49 БКУ).

Згідно з пунктом 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153) виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує МТД згідно з проєктом (програмою).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Пунктом 18 Порядку № 153 визначено, що державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153 (далі – Реєстраційна картка проєкту (програми)), яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Одночасно з видачею Реєстраційної картки проєкту (програми) робиться відповідний запис у реєстрі проєктів (програм) МТД та розміщується План закупівлі на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, (далі – план закупівлі) до переліку не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проектів (програм), партнером з розвитку за якими є Співтовариство.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 2

Якщо платник ПДВ отримує кошти (як кошти гранту ЄС, так і кошти місцевого бюджету), які не передбачають постачання ним товарів/послуг (робіт), і такі кошти, відповідно, не є оплатою вартості таких товарів/послуг (робіт), то об'єкта оподаткування ПДВ при їх отриманні у платника не виникає та, відповідно, до бази оподаткування ПДВ такі кошти не включаються і у податковій декларації з ПДВ не відображаються.

В описаній у зверненні ситуації кошти надходять Товариству у рамках МТД як оплата вартості поставлених ним послуг (робіт), операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та у разі виконання умов, встановлених міжнародною угодою, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, звільняються  від оподаткування ПДВ.

Порядок застосування податкових пільг з ПДВ у рамках МТД регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги з ПДВ у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операції Товариства з постачання товарів/послуг (робіт), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю проєкту МТД або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Підтвердженням для застосування Товариством вказано вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ є належним чином оформлене інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153, подане виконавцем або субпідрядником у визначений термін органові ДПС, із зазначенням реквізитів Товариства та суми постачання, що підлягає пільговому оподаткуванню / звільненню від оподаткування ПДВ.

У рамках проєктів МТД, партнером з розвитку яких виступає Співтовариство, а реалізація відбувається частково, зокрема, за кошти гранту ЄС, а частково - за кошти місцевого бюджету, операції з постачання товарів/послуг (робіт) у рамках МТД, звільняються від оподаткування ПДВ.

За звільненими від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються, але при цьому Товариство зобов’язано скласти податкові накладні без ПДВ та зареєструвати їх в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни:

у разі оплати за рахунок гранту ЄС - за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (на дату отримання коштів або на дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (робіт));

у разі оплати за рахунок місцевого бюджету - відповідно до 187.7 статті 187 розділу V ПКУ (на дату отримання таких коштів).

Зі змісту звернення вбачається, що Товариством отримана попередня оплата.

У разі якщо така попередня оплата здійснюється за виконання робіт у рамках МТД, то на дату її отримання (як за рахунок гранту ЄС, так і за рахунок коштів місцевого бюджету), складається податкова накладна без ПДВ.

При цьому податкові накладні Товариством складаються на особу, яка є безпосереднім покупцем/отримувачем товарів/послуг (робіт), незалежно від способу та механізму оплати таких поставлених товарів/послуг.

Обсяги звільнених від оподаткування ПДВ операцій Товариству необхідно відображати у рядках 5 і 5.1 податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний (податковий) період, в якому фактично здійснено таку операцію, та заповнити та подати разом із податковою декларацією з ПДВ Додаток 4.

Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.

Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:

копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;

копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг (робіт), визначений пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, на договори, укладені Товариством з особами, які не є виконавцями проєктів МТД та/або субпідрядниками, не поширюється. Такі операції є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за відповідною ставкою.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).