Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2025 р. № 5778/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця щодо практичного застосування норм чинного законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями (далі –ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, який є призваним на військову службу під час мобілізації, повідомив, що продовжує здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати дохід від неї. Крім того, платник зазначив, що у нього немає найманих працівників та він здійснює діяльність самостійно.

У зв’язку з чим платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, в якій роз’яснити:

1. Чи дозволяють норми, встановлені п. 25 підр.10 розд. XX ПКУ та п. 92 розд. VIII Закону № 2464, не сплачувати єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок з доходів, отриманих від здійснення діяльності?
2. Чи має право фізична особа-підприємець-платник єдиного податку, який проходить службу в Збройних силах України, немає найманих працівників, але продовжує отримувати дохід, не сплачувати єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок та не подавати Податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця?
3. Чи має право фізична особа-підприємець-платник єдиного податку, який проходить службу в Збройних силах України та задекларував податкові зобов’язання з єдиного податку, військового збору та єдиного внеску, які виникли під час проходження військової служби, подати уточнюючу Податкову декларацію платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця, в якій зменшити задекларовані суми податкових зобов’язань з єдиного податку, військового збору та єдиного внеску?

Щодо першого-третього питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV ПКУ.

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Згідно зі ст. 292 ПКУ для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Статтею 295 ПКУ врегульовано порядок нарахування та строки сплати єдиного податку.

Платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів
(е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПКУ).

Відповідно до п. 296.3 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Крім того, відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є, зокрема:

фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів) (п.п. 3 п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Військовий збір для платників збору, зазначених, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється
з 01 січня 2025 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2024 року
№ 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (абзац п’ятий п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у
п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є доходи визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, становить – 1 відсоток від доходу, визначеного ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16¹
підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники військового збору, зазначені у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал (абзац другий
п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому відповідно до абзацу третього п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» ПКУ платники військового збору, зазначені, зокрема, у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відображають суми військового збору (в тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.

Разом з тим відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України
від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), або за контрактом, на весь період їхньої військової служби (з першого числа місяця, в якому особу призвано на військову службу або в якому з особою укладено контракт, але не раніше 24 лютого 2022 року, до останнього дня місяця, в якому особу демобілізовано (звільнено з військової служби) звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ, а також звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронній формі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Цей пункт застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію».

На підставі відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отриманих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, контролюючий орган не проводить нарахування авансових внесків з єдиного податку, передбачених п. 295.2 ст. 295 ПКУ, та авансових внесків з військового збору, передбачених п.п. 1.11 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з місяця, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію такої фізичної особи – підприємця, укладений контракт, закінчуючи місяцем, в якому таку особу демобілізовано (звільнено з військової служби).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) самозайнятої особи (фізичної особи – підприємця, особи, яка провадять незалежну професійну діяльність), така особа має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, відновлення реєстрації як платника єдиного податку, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до самозайнятих осіб, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, призваний на військову службу під час мобілізації, під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, на весь період його військової служби звільняється, зокрема, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ, а також звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з єдиного податку відповідно до п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Процедури звільнення, від сплати податків, зборів, ненарахування податків, зборів, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються, зокрема, до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, яка подала заяву та відповідні документи до контролюючого органу згідно з п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Отже, враховуючи положення п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, якщо мобілізована фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи подала Декларацію в період проходження нею військової служби, в якій задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту, то така особа зобов’язана сплатити задекларовані суми з єдиного податку та військового збору протягом 180 календарних днів з дня демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

Якщо в поданій Декларації задекларовані податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору, які виникли під час проходження військової служби, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи може їх не сплачувати, а відповідно до положень ст. 50 ПКУ подати уточнюючу Декларацію, в якій зменшити такі суми податкових зобов’язань з єдиного податку та військового збору.

Щодо єдиного внеску

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня
2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Ставка єдиного внеску для зазначеної категорій платників становить
22 відсотки до бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону
№ 2464).

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов’язаний:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464);

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону
№ 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 частини другої ст. 6 Закону
№ 2464).

Згідно з п. 9² розділу VIII Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, платники єдиного внеску, визначені пп. 4, 5 і 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.

Підставою для такого звільнення є відомості, отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) таких платників єдиного внеску.

Положення цього пункту застосовуються з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», та протягом усього особливого періоду.

Під час особливого періоду, визначеного Законом № 3543, для платників єдиного внеску, визначених у пп. 4, 5 і 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування положень ст. 25 Закону № 2464.

Підставою для такого зупинення є відомості про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби), отримані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

За період мобілізації платника єдиного внеску або дії укладеного з такою особою контракту нараховані контролюючим органом суми штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі сум єдиного внеску в порядку та строки, визначені цим Законом, підлягають скасуванню (анулюванню) за звітні періоди включно до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримані відомості про мобілізацію платника єдиного внеску, зазначеного у пп. 4, 5 або 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, укладений з такою особою контракт.

Платник єдиного внеску, зазначений у пп. 4, 5 або 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, який у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, проходженням військової служби за контрактом не дотримався визначених Законом № 2464 термінів виконання своїх обов'язків, які виникли до дати мобілізації, укладення контракту та/або під час проходження військової служби, звільняється від відповідальності, передбаченої Законом № 2464 за несплату єдиного внеску та неподання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), за умови виконання таких обов’язків щодо подання звітності протягом 150 календарних днів та/або щодо сплати єдиного внеску протягом 180 календарних днів з дня його демобілізації (звільнення з військової служби), закінчення лікування (реабілітації).

У разі відсутності в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів або неотримання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей про дату мобілізації, укладення контракту, демобілізації (звільнення з військової служби) платника єдиного внеску, зазначеного у п. 4, 5 або 5¹ частини першої
ст. 4 Закону № 2464, такий платник має право подати заяву та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, копію контракту. Процедури звільнення від сплати єдиного внеску, списання штрафних (фінансових) санкцій, пені, подання звітності, сплати та звільнення від відповідальності застосовуються до таких платників єдиного внеску, які подали заяву та відповідні документи до контролюючого органу відповідно до цього пункту.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, призвана до Збройних Сил України у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, на весь строк їх військової служби звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з єдиного внеску за себе за умови дотримання вимог, визначених п. 9² розділу VIII Закону № 2464.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу II ПКУ).