Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2025 р. № 5781/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (      ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платники податків у своєму зверненні зазначили, що є власниками земельної ділянки з кадастровим номером № (    ) площею 1,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Дана земельна ділянка належить платникам податків на праві сумісної власності, тобто без визначення часток у праві власності на неї.

        Щороку кожному з платників податків нараховується земельний податок на дану земельну ділянку, а саме на її загальну площу та вартість. Тобто внаслідок такого нарахування кожний з платників податків сплачує земельний податок, нарахований на увесь об’єкт оподаткування, а не частку у ньому, що призводить до завищення податкових зобов’язань та чотириразової сплати податку за один об’єкт оподаткування.

У зв’язку з зазначеним платники податків просять надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

        1. Роз’яснити порядок та спосіб нарахування земельного податку з фізичних осіб власникам земельної ділянки із кадастровим номером № (    ) площею 1,37 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві сумісної власності.

        2. Чи можливе нарахування земельного податку з фізичних осіб на земельну ділянку, яка належить декільком фізичним особам на праві спільної сумісної власності в рівних частках або одному із співвласників (за його згодою), якщо так, то яким чином це можливо документально оформити?

        Щодо першого-другого питань

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Кодексом.

Земельний податок – обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка (ст. 206 ЗКУ).

Платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:

власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п.п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Так, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, копія якого надана до звернення, власником земельної ділянки з кадастровим номером № (    ) є (   ).

Об'єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об'єкти оподаткування земельним податком:

земельні ділянки, які перебувають у власності;

земельні частки (паї), які перебувають у власності;

земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу).

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (п. 286.5 ст. 286 Кодексу).

Враховуючи викладене, платником земельного податку є власник земельної ділянки (      ). При цьому підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Кодексу платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 Кодексу) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних, зокрема, щодо нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку.

Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.