X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.10.2025 р. № 5800/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань можливості використання спеціалізованих сервісів для отримання доходу від нерезидентів та належного адміністрування податкових зобов’язань, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Листом ДПС від 16.10.2025 № 30060/6/99-00-07-04-01-06 продовжено строки розгляду звернення на 15 календарних днів.

У підпункті 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Кодексу встановлено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

При цьому індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння змісту правової норми з питань податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган для забезпечення правильного її застосування.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником податку на прибуток на загальних підставах та планує укласти зовнішньоекономічний договір з іноземним замовником-нерезидентом про надання ІТ-послуг та проводити розрахунки через спеціалізовані сервіси, такі як: DEEL, PAYONEER та WISE.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати консультацію з таких питань:

1) Чи має право Товариство, платник податку на прибуток на загальних підставах, отримувати дохід за надані послуги від нерезидента через спеціалізовані сервіси, такі як: DEEL, PAYONEER та WISE?

2) Чи зобов’язане в такому разі Товариство, платник податку на прибуток на загальних підставах, переводити дохід, отриманий на DEEL, PAYONEER та WISE?

3) На яку дату перераховувати показники у іноземній валюті у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ?

4) Чи застосовуються якісь особливості оподаткування доходу, отриманого через DEEL, PAYONEER та WISE, порівняно з прямими міжнародними переказами?

Щодо питань 1 – 4

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені у відповідних положеннях Кодексу.

У нормах Кодексу не передбачено особливостей оподаткування доходу, отриманого через спеціалізовані сервіси, такі як: DEEL, PAYONEER або WISE.

Такі доходи відображаються у складі фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку.

У пункті 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені в абзаці першому п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

У пункті 44.2 ст. 44 Кодексу встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, питання відображення в бухгалтерському обліку доходу, отриманого, зокрема, через DEEL, PAYONEER або WISE, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас повідомляємо, що кожен конкретний випадок стосовно оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Національний банк України діє як уповноважена державна установа та до його компетенції належать, зокрема, видання нормативно-правових актів.

Відповідно до Закону України від 20 травня 1999 року № 679 «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679) НБУ встановлює правила проведення банківських операцій і визначає систему, порядок і форми платежів: здійснює відповідно до визначених у спеціальному законодавстві повноважень із валютного регулювання, визначає порядок здійснення операції в іноземній валюті, у тому числі з питання подання звітності за операціями з використанням рахунків, відкритих у фінансових установах інших країн.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону № 679 НБУ здійснює державне регулювання на платіжному ринку, визначає засади функціонування платіжного ринку України, регулює діяльність надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, визначає порядок надання платіжних послуг та обмежених платіжних послуг, здійснює нагляд за діяльністю учасників платіжного ринку.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 7 Закону № 679 НБУ визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських та платіжних технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних, облікових систем, національної системи електронної дистанційної ідентифікації Національного банку (системи BankID Національного банку), встановлює умови взаємодії суб’єктів у таких системах, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та діяльності на платіжному ринку, засобів захисту інформації про банківську діяльність та діяльність на платіжному ринку.

У Законі України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ) визначено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлено виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлено права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначено загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Відповідно до частини 3 статті 71 розділу V Закону № 1591-ІХ визначено, що міжнародна платіжна система – це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 глави 1 розділу ІІІ Закону № 1591-ІХ надавачі платіжних послуг мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до Закону № 1591-ІХ (крім банків) та за умови включення до Реєстру платіжної інфраструктури, якщо інше не передбачено в Законі № 1591-ІХ.

НБУ відповідно до Положення про реєстрацію платіжних систем, учасників платіжних систем та технологічних операторів платіжних послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 26 вересня 2022 року № 208, веде реєстр міжнародних платіжних систем. Цей нормативно-правовий акт визначає порядок реєстрації платіжних систем, їх учасників та технологічних операторів, а також вимоги до подання документів та розгляду заявок НБУ.

Національний банк України відповідно до частини 14 статті 71 розділу V Закону № 1591-ІХ приймає рішення про внесення або про відмову у внесенні до Реєстру відомостей про платіжну систему, про узгодження або про відмову в узгодженні змін до інформаційної довідки про умови та порядок діяльності платіжної системи, оператором якої є резидент, узгодження / відмову в узгодженні оновлених документів платіжної системи, оператором якої є нерезидент, на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Враховуючи викладене вище, повідомляємо, що з метою отримання роз’яснення з питання щодо можливості використання спеціалізованих сервісів, таких як: DEEL, PAYONEER та WISE, для отримання доходу від нерезидентів пропонуємо звернутись до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).