Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2025 р. № 5803/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в межах компетенції повідомляє.

У своєму звернені Компанія повідомила, що уклала договір добровільного медичного страхування працівників зі страховою компанією (далі – Договір), строк дії якого становить 366 днів, тобто один рік.

Через місяць після укладання Договору Компанія уклала Додаткову угоду до Договору, відповідно до якої було додано декілька  осіб до переліку застрахованих осіб, а також було звільнено декілька осіб за відповідний період. При цьому, дата початку та дата закінчення Договору залишились незмінними, але дія Договору для додатково включених осіб почалась лише з відповідної дати, а закінчення строку залишилось незмінним. Для звільнених осіб закінчення строку Договору настало раніше. Таким чином, період дії договору для додатково включених або виключених осіб становить менше одного року.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

чи може Компанія застосувати норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2
ст. 164 ПКУ, а саме використати 30-відсоткову пільгу з оподаткування суми страхових платежів, сплачених роботодавцем-резидентом за договором добровільного медичного страхування за додатково включених або виключених осіб, якщо термін дії Договору між Компанією та страховиком складає один рік, а працівники, які були приєднані або  виключені з переліку застрахованих осіб,  користувалися послугами страхування лише 11 місяців або менше?

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

У договорі страхування обов’язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті, зокрема, строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (частина друга ст. 89 Закону № 1909).

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ договір добровільного медичного страхування – договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – плата  у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 1 Закону
№ 1909).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 ПКУ та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 ПКУ, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Пунктом 167.1 ст. 167 ПКУ передбачено, що ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ є платниками військового збору (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, є - доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відсотків, визначену в ст. 167 ПКУ, та ставку військового збору 5 відсотків, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді страхових внесків, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування платників податку в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівника не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за умови, що безпосередньо договір добровільного медичного страхування відповідає вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, мінімальний строк дії договору один рік, незалежно від зміни застрахованих осіб (працівників).

Тобто, якщо строк дії договору добровільного медичного страхування, укладеного між юридичною особою та страховою компанією, не змінюється (строк дії один рік), але зі списку працівників, на яких поширюється зазначений договір, виключаються працівники та на їх місце включаються нові працівники, то такі зміни не впливають на дію вказаного договору, а отже Компанія-роботодавець має право застосовувати при оподаткуванні доходу у вигляді страхових внесків норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Разом з тим, якщо договір добровільного медичного страхування не відповідає вимогам, зазначеним у п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то уся сума страхових внесків, яка сплачується юридичною особою на користь своїх працівників включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.