Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2025 р. № 5806/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення Дочірнього підприємства та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Дочірнє підприємство є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) з __.__.___. На даний момент Дочірнє підприємство розглядає можливість здійснення реорганізації, шляхом перетворення, з метою зміни організаційно-правової форми з дочірнього підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю. Окрім цього, Дочірнє підприємство розглядає можливість створення дочірньої компанії у формі товариства з обмеженою відповідальністю, яка 100% належатиме Дочірньому підприємству, з внесенням у її статутний капітал нерухомості.
З огляду на викладене Дочірнє підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
- Чи впливає будь-яким чином припинення підприємства шляхом перетворення на можливість отримання його правонаступником бюджетного відшкодування ПДВ, зокрема на реалізацію права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за податковим кредитом, сформованим підприємством попередником?
- У який спосіб, у випадку перетворення підприємства, відбувається перенесення суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту правонаступника? Чи повинна проводитись податкова перевірка? Якщо так, то який вид такої перевірки, та що слугуватиме підставою для проведення перевірки?
- Чи правильним є твердження, що заснована Дочірнім підприємством компанія у формі товариства з обмеженою відповідальністю, у статутний капітал якої Дочірнім підприємством буде внесено нерухомість, матиме право отримати бюджетне відшкодування ПДВ у контексті вимог підпункту «б» пункту 200.4 Кодексу, на підставі складеної та належним чином зареєстрованої податкової накладної, у випадку якщо сума ПДВ не буде фактично сплачена відповідно до пункту 200.1 Кодексу?
Відповідно до статті 104 ЦКУ юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи (частина перша статті 108 ЦКУ).
Відповідно до частини шостої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Статтею 115 ЦКУ визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
При цьому товари – це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Порядок реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 183 – 184 Кодексу та регламентується розділами ІІІ – V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами (далі – Положення № 1130).
Абзацом другим пункту 183.15 статті 183 Кодексу визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника податку або зміни даних про платника податку, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника податку і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника податку, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників податку проводиться перереєстрація платника податку.
Перереєстрація платника податку здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені статтею 183 Кодексу для реєстрації платників податку, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників податку (абзац третій пункту 183.15 статті 183 Кодексу).
Для перереєстрації платник податку подає відповідно до пункту 183.7 статті 183 Кодексу заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника податку або виникли інші підстави для перереєстрації (абзац четвертий пункту 183.15 статті 183 Кодексу).
При цьому, згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 Положення № 1130 у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється.
Якщо товари / послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах / послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів / послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 Кодексу).
Підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Кодексу визначено що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування.
При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника податку, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пункту 198.7 статті 197 Кодексу сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом, зокрема:
перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2026 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 159/28289 (зі змінами), за наявності у платника податку, який реорганізовується, суми від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, вказаний платник податку має право подати заяву про перенесення такої суми від’ємного значення до складу податкового кредиту правонаступника (таблиця 2 (Д2) (додаток 2)). Така заява подається у складі податкової декларації за останній (звітний) період реєстрації платника податку.
У разі підтвердження контролюючим органом за результатами документальної перевірки сум від’ємного значення правонаступник реорганізованого платника податку подає у складі податкової декларації з податку за звітні (податкові) періоди після такого підтвердження заяву про внесення суми від’ємного значення реорганізованого платника податку до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)).
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Бюджетне відшкодування – це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу , – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 Кодексу).
Контролюючий орган має право протягом 40 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу (пункт 200.11 статті 200 Кодексу).
Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу строки проведення камеральних та документальних перевірок, зазначених у підпунктах 200.10 і 200.11 статті 200 Кодексу, встановлених для платника податку протягом періоду включення платника податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, становлять 5 та 10 робочих днів відповідно.
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1, 2
Пунктом 198.7 статті 198 Кодексу передбачено, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, зокрема шляхом перетворення, підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акту відповідно до законодавства.
Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.
Щодо питання 3
Операції із внесення вкладу у вигляді основних засобів до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю в обмін на корпоративні права (частка у статутному капіталі) підпадають під визначення об’єкта оподаткування ПДВ і, як наслідок, оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.
За такими операціями Дочірнє підприємство, яке зареєстроване як платник ПДВ, зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти на товариство з обмеженою відповідальністю накладні і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені Кодексом терміни.
Таким чином, при одержані товариством з обмеженою відповідальністю вкладів у вигляді основних засобів як внеску до статутного капіталу виникає право на формування податкового кредиту на підставі таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
В основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками – у зв’язку з придбанням товарів / послуг, а якщо постачальник – нерезидент, то з бюджетом (у частині ПДВ). Тому не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, що виникли за рахунок передачі основних засобів до статутного капіталу.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
|
