Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2025 р. № 5809/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення … (далі – Товариство) від … № … (вх. ДПС № …
від …) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення, Товариство приєдналося до переліку суб’єктів господарювання (далі – СГ), що здійснюють продаж товарів та виконують роботи в рамках електронної публічної послуги «єВідновлення». В подальшому Товариство планує виконувати роботи з відновлення пошкодженого або зруйнованого майна громадян.

При цьому оплата коштів за послуги з відновлення пошкодженого або зруйнованого майна громадян у межах програми «єВідновлення» може відбуватись:

• або безпосередньо на поточний рахунок Товариства від банку / державного органу;
• або через платіжний термінал з використанням платіжних карток / електронних платіжних засобів, коли замовник робіт – фізична особа. 

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Товариство звернулось до контролюючого органу з таким питанням:

Чи виникає обов’язок у Товариства встановити реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) / програмний РРО (далі – ПРРО) або розрахункові книжки / книги обліку розрахункових операцій у разі проведення розрахунків за допомогою електронних платіжних засобів через платіжний термінал, який належить банку, за надані послуги відновлення пошкодженого або зруйнованого майна громадян у межах програми «єВідновлення»?

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлені пунктами 2 та 14
статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО та розрахункові книжки:

при виконанні банківських операцій;

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Водночас право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у способи відмінні від зазначених в статті 9 Закону № 265.

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону № 265 у разі надання Товариством споживачу для оплати за надані послуги реквізитів свого поточного рахунку, і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата наданих послуг буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

Відповідно до пункту 14 статті 9 Закону № 265 проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного та/або сервісів переказу коштів не вимагає обов’язкового застосування РРО / ПРРО Товариством.

Слід зазначити, що торговий еквайринг передбачає виконання операцій за розрахунками з використанням платіжної картки, що свідчить про відсутність факту розрахунків за допомогою банківських систем саме дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, оскільки вищевказані операції (розрахунки) здійснюються за допомогою платіжної картки з одночасним застосуванням платіжного терміналу (POS-терміналу), що безумовно передбачає фізичну присутність отримувача послуги на місці її надання.

Вказаний порядок та процедура оплати по суті нічим не відрізняється від оплати споживачем за товар (послугу), в зв’язку з чим, порядок розрахунку за допомогою платіжної картки з одночасним застосуванням POS-терміналу не може вважатись саме дистанційним обслуговуванням та/або використанням сервісу переказу коштів.

Враховуючи викладене, як відповідь на питання повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за надані послуги в межах торгового еквайрингу з використанням POS-терміналу, такі розрахунки не можуть бути віднесені до таких, що здійснені за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, тому застосування РРО / ПРРО для Товариства є обов’язковим.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.