Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.10.2025 р. № 5675/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Селянського (фермерського) господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва, керуючись ст. 52 та
пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Господарство у своєму зверненні повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та має статус платника єдиного податку четвертої групи. Господарство володіє корпоративними правами у Товариства-1, відсоток частки статутного капіталу - 99,69 відс. та Товариства-2, відсоток частки статутного капіталу – 98 відс. Господарство планує збільшити додатковий капітал Товариства-1 та Товариства-2 за рахунок внеску як їх учасник/засновник грошовими коштами та/або майна без рішення про зміну розміру статутного капіталу та без проведення відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, як це передбачено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2275).

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Якщо додатковий капітал товариства з обмеженою відповідальністю з відповідним відображенням у бухгалтерському обліку буде вноситися його учасником Господарством (юридичною особою), яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи), чи вплине вартість внесеного додаткового капіталу на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку для такого учасника юридичної особи?
2. Чи впливає наступне повернення коштів, внесених як вклад до додаткового капіталу товариства, його учаснику юридичній особі Господарству, яке перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку четвертої групи) на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку для такого учасника юридичної особи?

 

Щодо першого та другого питань.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (абз. перший п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює, або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за
№ 510/20823, зі змінами та доповненнями (далі – Розрахунок).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом № 2275.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо                       від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290
(далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (пп. «б» пп. 14.1.81
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, внесення учасником юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи суми коштів до додаткового капіталу іншої особи, у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою, в бухгалтерському обліку не буде доходом,  бо така операція є інвестицією.

У разі, якщо юридична особа – платник єдиного податку вносить до додаткового капіталу кошти без зміни статутного капіталу, така операція не є інвестицією і розглядається як фінансова допомога, яка в розумінні
пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є, зокрема, сумою коштів, наданою на безповоротній або поворотній основі.

У разі повернення фінансової допомоги Господарству, надходження таких коштів призведе відповідно даних бухгалтерського обліку до збільшення активу такого суб’єкта і відповідно сума такого доходу буде включатися до суми загального доходу сільськогосподарського товаровиробника
(ряд. 2 Розрахунку) і вплине на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ряд. 5 Розрахунку).

Разом з тим повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

Отже, з питань відображення в бухгалтерському обліку внесення чи повернення грошових коштів пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).