Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2025 р. № 5872/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що Товариство проводить депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (безстроково).

Товариство здійснює облік та зберігання цінних паперів, у тому числі облігацій внутрішньої державної позики, належних клієнту на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі (Товаристві).

Після купівлі брокером облігацій внутрішньої державної позики, останні зараховуються на рахунки клієнтів, відкриті у Товаристві.

Пізніше, у зв'язку з виплатою Міністерством фінансів України через Депозитарій Національного банку України купона або погашення за облігаціями внутрішньої державної позики, Товариство, як депозитарна установа, отримує грошові кошти, які в подальшому 100 від. перераховує клієнтам, яким ці кошти належать.

При цьому Товариство здійснює функції технічного характеру, а саме за фактом отриманих (перерахованих) коштів, здійснює їх перерахунок на рахунки клієнтів, відповідно до раніше сформованої інформації (нарахування) від Центрального депозитарію та/або Національного банку України.

Крім того, Товариство не є емітентом чи особою, що здійснює погашення або виплати (нарахування) доходів на користь фізичних осіб, у розумінні
п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи зобов’язано Товариство подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) при виплаті клієнтам купону або погашення за облігаціями внутрішньої державної позики?

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про розміщення (емісію) облігацій внутрішніх державних позик» (далі – Постанова № 80) встановлено, що Міністерство фінансів України виступає емітентом державних облігацій, визначає терміни обігу та відсоткову ставку (ціну продажу), передбачає щороку в проекті Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для обслуговування та погашення, виступає від імені Кабінету Міністрів України гарантом своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями, що випускаються відповідно до цієї постанови, вирішує за погодженням з Національним банком України питання випуску, розміщення та погашення короткострокових державних облігацій, розробляє та затверджує порядок погашення державних облігацій. Також Постановою № 80 визначено, що генеральним агентом з обслуговування випуску та погашення державних облігацій є Національний банк України (пп. 3, 4 Постанови № 80).

Крім того, Постановою № 80 затверджені основні умови розміщення (емісії) державних облігацій, згідно з якими платежі з погашення та сплати відсоткового доходу за такими облігаціями, здійснюються у безготівковій формі:

клієнтам депозитарію Національного банку України – Національний банк України у межах коштів, що надходять від Державного казначейства, за реєстром, який ведеться депозитарієм Національного банку України;

юридичним та фізичним особам, які є депонентами клієнтів депозитарію Національного банку України, – клієнтами депозитарію Національного банку України у межах коштів, що надходять від Національного банку України, за реєстрами рахунків власників у клієнтів депозитарію Національного банку України.

Платежі фізичним особам, які є депонентами клієнтів депозитарію Національного банку України, за їх бажанням можуть здійснюватися готівкою.

Також, постановою правління Національного банку України від 25.09.2013 № 387 затверджено Положення про депозитарну та клірингову діяльність Національного банку України (далі – Положення).

У Положенні терміни вживаються в такому значенні:

грошовий кліринг – це визначення взаємних зобов'язань і вимог щодо переказу коштів за операціями з розміщення державних цінних паперів та їх погашення в разі збігу строків виконання грошових розрахунків за результатами розміщення державних цінних паперів зі строками виплати доходу та/або їх погашення;

депозитарій – це Національний банк України як учасник депозитарної системи України, який відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу, зокрема, облігацій внутрішніх державних позик України та облігацій місцевих позик;

клієнти депозитарію – це іноземні депозитарії, емітенти цінних паперів, депозитарні установи, клірингові установи та ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (далі – РЦ), які користуються послугами депозитарію на підставі договорів, визначених законодавством України;

обслуговуючі банки клієнта депозитарію – емітента державних цінних паперів та клієнтів депозитарію - емітентів облігацій внутрішніх місцевих позик – Операційне управління Національного банку України та територіальні органи Державної казначейської служби України в областях, містах Києві та Севастополі, що є безпосередніми учасниками системи електронних платежів та надають розрахункові послуги емітентам державних цінних паперів та облігацій внутрішніх місцевих позик для здійснення грошових розрахунків за операціями з розміщення та викупу емітентами відповідних цінних паперів поза фондовими біржами, погашення державних цінних паперів та облігацій внутрішніх місцевих позик та виплати доходів за операціями емітентів, які відповідно до законодавства України виконуються спеціальними засобами системи електронних платежів без участі РЦ.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення депозитарій укладає в порядку, установленому законодавством України, договори, зокрема з Міністерством фінансів України як уповноваженим державним органом, що виконує обов'язки емітента за державними цінними паперами, органами місцевого самоврядування та з депозитарними установами.

Пунктом 7 Положення встановлено, що депозитарій здійснює: у тому числі обслуговування грошових розрахунків між Державною казначейською службою України і депозитарними установами - клієнтами депозитарію за результатами розміщення державних цінних паперів, виплатами доходу за державними цінними паперами та/або їх погашення, у тому числі шляхом проведення грошового клірингу та обслуговування грошових розрахунків між емітентами облігацій внутрішніх місцевих позик і депозитарними установами - клієнтами депозитарію під час розміщення облігацій внутрішніх місцевих позик, виплат доходу за облігаціями внутрішніх місцевих позик та/або їх погашення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, з урахуванням курсових різниць (п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст.176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Таким чином, оскільки виплата доходу фізичним особам – клієнтам депозитарної установи за облігаціями внутрішньої державної позики, емітовані Міністерством фінансів України, та/або їх погашення, здійснюється депозитарною установою, то така установа виконує функції податкового агента лише в частині відображення зазначеного доходу у Додатку 4ДФ до Розрахунку,

незалежно від того, що вказані доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.