Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.11.2025 р. № 5916/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариство щодо особливостей зазначення одиниць виміру товарів у податковій накладній при їх постачанні на митній території України, на які не поширюється дія режиму експортного забезпечення, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство закуповує насіння (в одиницях виміру: «мішок», «тонна», «посівна одиниця»), вирощує та реалізовує сільськогосподарську продукцію.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи матиме Товариство право на податковий кредит за операціями з придбання насіння сільськогосподарської продукції, у разі якщо одиниці виміру («мішок», «тонна», «посівна одиниця»), які зазначені у видаткових накладних, відрізняються від одиниць виміру («кг»), зазначених у податкових накладних?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (частина перша статті 9 Закону № 996). Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (абзац чотирнадцятий статті 1 Закону № 996).

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V, підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з податку на додану вартість та складання податкових накладних (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) визначено статтями 187, 198 та 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до частини другої статті 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами (далі – Закон № 959), тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, експортні операції з вивезення за межі митної території України товарів, що класифікуються за кодами 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби, подрібнені або неподрібнені), 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене), 1206 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані) згідно з УКТ ЗЕД (далі – окремі види товарів), здійснюються з урахуванням особливостей, визначених статтею 19² Закону № 959.

Режим експортного забезпечення запроваджено з 01.12.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261.

Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19² Закону № 959, оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Згідно з підпунктом 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу у податкових накладних, що складаються за операціями з постачання на митній території України чи вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах. Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН.

Натомість пунктом 2 частини десятої статті 19² Закону № 959 визначено, що режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00 (спельта (полба) насіннєва), 1002 10 00 00 (жито насіннєве), 1003 10 00 00 (ячмінь насіннєвий), 1004 10 00 00 (овес насіннєвий), 1005 10 13 00 (кукурудза насіннєва гібриди потрійні), 1005 10 15 00 (кукурудза насіннєва гібриди прості), 1005 10 18 00 (кукурудза насіннєва гібриди інші), 1201 10 00 00 (соєві боби, подрібнені або неподрібнені, для сівби), 1205 10 10 00 (насіння ріпаку або кользи з низьким вмістом ерукової кислоти, подрібнене або неподрібнене, для сівби), 1206 00 10 00 (насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене, для сівби) згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 1⁵ розділу IX Закону України від 30 червня 1993 року № 3348-ХІІ «Про карантин рослин», зі змінами (далі – Закон № 3348).

Закон № 3348 визначає, зокрема, правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі здійснення операцій з постачання на митній території України окремих видів товарів, визначених пунктом 2 частини десятої статті 19² Закону № 959, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, норми підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу щодо обов’язку зазначення у податковій накладній, яка складається за такими операціями, одиниці виміру такого товару у кілограмах не застосовуються (мають зазначатись ті одиниці виміру, які вказані у первинних документах).

Право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця (отримувача) товарів на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН постачальником таких товарів податкової накладної, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за фактом здійснення відповідної господарської операції з постачання таких товарів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).