Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2025 р. № 5941/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець є суб’єктом електронної комерції та здійснює діяльність з продажу товарів через мережу інтернет на умовах перед – та післяплати. Доставка товарів здійснюється НАЗВА_1. Для ведення господарської діяльності Підприємець має відкриті поточні та платіжні рахунки в банках та небанківських надавачів платіжних послуг відповідно. Оплату за товари приймає із використанням послуг як банків так і небанківських надавачів платіжних послуг.

З метою формування чіткого розуміння обов’язку встановлення реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) Підприємець звернувся до ДПС із наступними запитаннями:

1. Чи можна, відповідно пункту 2 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не застосовувати
   РРО / ПРРО при отриманні оплати за товар за реквізитами IBAN банківського
   рахунку Підприємця з рахунку, відкритого у небанківського надавача платіжних послуг?
2. Чи можна, відповідно пункту 2 статті 9 Закону № 265 не застосовувати РРО / ПРРО при отриманні оплати за товар на реквізити IBAN рахунку Підприємця відкритого у небанківського надавача платіжних послуг з рахунку, відкритого в банку та/або небанківського надавача платіжних послуг?

Перед наданням відповідей на поставлені питання звертаємо увагу, що Підприємцем як суб’єктом електронної комерції на якого поширюються вимоги Закону України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію», не описано порядку (особливостей) взаємодії із покупцями при продажу, відправленні та врученні їм товарів, не описано договірних відносин Підприємця з його контрагентами, задіяними у здійсненні операцій з приймання оплати та врученні (відправленні) товарів покупцям, а також будь-якої іншої інформації щодо специфіки його господарської діяльності.

Суть звернення та питання Підприємця зводиться до трактування
пункту 2 статті 9 Закону № 265, а тому дана індивідуальна податкова консультація Підприємцю надається виключно щодо цього питання.

Надаючи відповіді на питання повідомляємо, що правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Умови за яких застосування РРО / ПРРО є не обов’язковими визначено статтею 9 Закону № 265.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Викладене підтверджується висновками Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Таким чином, ототожнення Підприємцем виключень, інших операцій, які містяться у пункті 2 статті 9 Закону № 265, із банківськими операціями є безпідставним.

Своєю чергою після набрання чинності Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) небанківські надавачі платіжних послуг отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.

Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у Законі № 1591 та пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022 № 162:

платіжний рахунок – це рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – це рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – це рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України структура номера як банківського, так і платіжного рахунку користувача формуються відповідно до положень Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні. (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 454.

Отже, «платіжні» рахунки хоч і мають формат, аналогічний «поточним» рахункам, проте не відкриваються і не обслуговуються банками як юридичними особами, що мають банківську ліцензію, тобто після вказаних змін формулювання «переказ із IBAN на IBAN» не означає беззаперечного здійснення банківських операцій.

Слід зауважити, що незважаючи на розширення повноважень небанківських надавачів платіжних послуг, вони так і не стали банками і не можуть здійснювати банківські операції, що знаходить своє підтвердження
в їхньому правовому статусі та у визначеннях понять типів рахунків, наведених вище.

Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку (платіжний рахунок чи поточний рахунок в контексті звернення)
з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 та 2 повідомляємо, за умови якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.

При цьому у разі використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись не тільки обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, а також і формуванням та наданням покупцям фіскальних касових чеків на товари (послуги).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію