Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2025 р. № 5943/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

      

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо відображення в обліку внеску до додаткового капіталу товариства, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

 

Як зазначено у зверненні, Товариство планує збільшити додатковий капітал за рахунок внесків його учасників/засновників за рахунок грошових коштів та/або майна без рішення про зміну розміру статутного капіталу, номінальної вартості часток учасників та без проведення відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, як це передбачено ст. 12 Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи включається до доходу Товариства сума грошових коштів, внесених учасником/засновником товариства у додатковий капітал?

2. Чи включається до доходу Товариства сума грошових коштів при поверненні учаснику/засновнику сум раніше внесеного вкладу (внеску) до додаткового капіталу, який буде виплачений в межах такого фактичного внеску?

3. Чи виникне оподатковуваний дохід у фізичної особи учасника/засновника Товариства при поверненні йому сум раніше внесеного додаткового капіталу, який буде виплачений в межах такого фактичного внеску?

4. Якщо додатковий капітал Товариства з відповідним відображенням у бухгалтерському обліку буде вноситься його учасником - юридичною особою, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку, четверта група), чи вплине вартість внесеного додаткового капіталу на розрахунок частки сільськогосподарського товариства для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку для такого учасника – юридичної особи?

5. Чи впливає наступне повернення коштів, внесених як вклад до додаткового капіталу товариства, його учаснику – юридичній особі, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку, четверта група), на розрахунок частки сільськогосподарського товариства для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку для такого учасника – юридичної особи?

Щодо питань 1, 2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Статтею 5 розділу І Кодексу визначено, що поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначає Закон України від 06.02.2028 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Частиною першою ст. 12 Закону № 2275 встановлено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Законом України від 31.07.2025 № 4564-ІХ «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» який набрав чинності 27.08.2025,  доповнено ст. 12 Закону № 2275 частинами четвертою та п’ятою.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини п’ятої ст. 12 Закону № 2275 правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, порядок розпоряджання ним, зміст прав та обов’язків учасників товариства, а також порядок взаємовідносин між ними або між учасниками товариства та товариством можуть визначатися статутом товариства та/або корпоративним договором.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму вкладів (внесків) у вигляді грошових коштів та майна від учасника Товариства – резидента в його додатковий капітал. Різниці також не виникають при поверненні учаснику/засновнику Товариства сум раніше внесеного вкладу (внеску) до додаткового капіталу, який буде виплачений в межах такого фактичного внеску.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996)).

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій із вкладу (внеску) у вигляді грошових коштів та іншого майна від учасника Товариства в його додатковий капітал, а також повернення такому учаснику/засновнику раніше внесеного вкладу (внеску) до додаткового капіталу в межах фактичного внеску, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 3.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п.п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Крім того, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, сума (вартість) внеску до додаткового капіталу товариства при його поверненні учаснику не включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника у разі, якщо таке повернення здійснюється у межах фактичного внеску.

У разі збільшення розміру вкладу (внеску), сума перевищення включається до загального місячного оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Крім того, при поверненні додаткового капіталу, внесеного учасниками товариства, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.

Щодо питань 4 – 5.

Відповідно до п.п. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Згідно з п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до абзаців першого і четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) (далі – Розрахунок) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форму розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за № 510/20823 зі змінами.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом № 2275.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (п.п. «б» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, внесення учасником юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи суми коштів до додаткового капіталу іншої особи, у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою, в бухгалтерському обліку не буде доходом,  бо така операція є інвестицією.

У разі, якщо юридична особа – платник єдиного податку вносить до додаткового капіталу кошти без зміни статутного капіталу, така операція не є інвестицією і розглядається як фінансова допомога, яка в розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є, зокрема, сумою коштів, наданою на безповоротній або поворотній основі.

У разі повернення фінансової допомоги Товариству, надходження таких коштів призведе відповідно даних бухгалтерського обліку до збільшення активу такого суб’єкта і відповідно сума такого доходу буде включатися до суми загального доходу сільськогосподарського товаровиробника (ряд. 2 Розрахунку) і вплине на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ряд. 5 Розрахунку).

Разом з тим повідомляємо, що враховуючи положення абзацу першого частини другої ст. 6 Закону № 996, з питань відображення в бухгалтерському обліку внесення чи повернення грошових коштів пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).