Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2025 р. № 5944/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень щодо відображення в обліку сум ПДВ за операціями, які не пов’язані з господарською діяльністю, та  керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у діяльності Товариства мають місце окремі операції, які для податкових цілей вважаються такими, що не пов’язані з господарською діяльністю. Зокрема, витрати від списання виявлених нестач або понаднормативних убутків товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ), витрати на забезпечення харчування працівників тощо.

У періоді, коли такі послуги або ТМЦ були використані в операціях, що не вважаються господарською діяльністю, Товариство нараховує податкові зобов’язання з  ПДВ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання: чи правильно, що при обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у товариства не виникає обов’язку щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на відображені за правилами бухгалтерського обліку суми витрат з нарахування ПДВ у випадках, коли такі послуги або ТМЦ були використані в операціях, що не вважаються господарською діяльністю?

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму сплаченого ПДВ при придбанні товаро-матеріальних цінностей (робіт, послуг), які були використані в операціях, що не вважаються господарською діяльністю платника.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі належних чином оформлених документів.

 Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами)).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку сум сплаченого ПДВ при придбанні товаро-матеріальних цінностей (робіт, послуг), які були використані в операціях, що не вважаються господарською діяльністю платника, а також питання щодо віднесення таких сум до складу витрат, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).