Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2025 р. № 6016/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що планує зареєструватись фізичною особою – підприємцем та здійснювати діяльність через платформу «OnlyFans», а саме створення та розміщення власного контенту (фото-, відео- та текстових матеріалів).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вважається легальною діяльність фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи, зареєстрованого в Україні, яка надає послуги з розміщення власного контенту на платформі OnlyFans (власником якої є компанія «Fenix International Ltd», Велика Британія)?

2. Чи може така діяльність кваліфікуватися як надання інформаційних або розважальних послуг нерезиденту — компанії «Fenix International Ltd», і чи відповідає це вимогам п. 291.5 ст. 291 Кодексу щодо здійснення діяльності фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування?

3. Який КВЕД доцільно обрати для офіційного оформлення такої діяльності?

4. Які документи необхідно мати або оформити для ведення такої діяльності (договори, акти наданих послуг, виписки банку тощо), щоб підтвердити правомірність отриманих доходів від іноземного контрагента?

5. Чи підлягають доходи, отримані від компанії «Fenix International Ltd», оподаткуванню в Україні як іноземні доходи, якщо я перебуваю на спрощеній системі оподаткування (третя група)?

6. Чи потрібно укладати окремий зовнішньоекономічний договір (контракт) із компанією «Fenix International Ltd» або достатньо користувацької угоди (Terms of Service), яку приймає користувач при реєстрації на платформі OnlyFans?

7. Чи необхідно повідомляти податкові органи про відкриття валютного рахунку для отримання доходів від іноземної компанії та які правила валютного контролю застосовуються у такому випадку?

Щодо першого питання

Відповідно до абзацу першого ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, регулюється Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).

OnlyFans – це платформа для публікації відео -, фото, аудіоконтенту, доступу до яких для інших користувачів платний.

Крім того, обов’язки платника податків визначені ст. 16 Кодексу, згідно з п. 16.1 якої платник податків зобов’язаний, зокрема:

стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України (п.п. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Кодексу);

сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексу та законами з питань митної справи (п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу).

Отже, у розумінні Кодексу діяльність фізичної особи, яка створює відео, фото і розміщує такі твори на платформі «OnlyFans» з метою отримання доходу, підлягає державній реєстрації згідно із Законом № 755.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення) Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску.

Згідно з п. 4 Положення ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) та надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Отже, питання законності обраного вами виду діяльності не належать до компетенції ДПС.

Щодо другого, п’ятого та шостого питань

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Відповідно до п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу).

Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу встановлено, що для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

Отже, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність моделі на платформі «OnlyFans», мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання норм п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.

У разі якщо кошти, отримані від іноземного сайту – «OnlyFans», зараховані на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку вважається вся вартість наданої послуги з врахуванням утриманої комісії платформи «OnlyFans».

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому в іноземному банку, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу,  відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу дохід, визначений ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Щодо третього та п’ятого питань

Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).

Пунктом 299.7 ст. 299 Кодексу встановлено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України
від 11.10.2010 № 457.

В абзаці восьмому п. 1 КВЕД ДК 009:2010 визначено, що КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв'язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов'язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності – це припущення, а не доказ.

Державним комітетом статистики України наказом від 23.12.2011 № 396 затверджено Методичні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Слід зауважити, що для встановлення до якого виду відноситься обрана Вами господарська діяльність, доцільно звернутись до Державної служби статистики України.

Щодо четвертого та шостого питань

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Дані обліку використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, зі змінами (далі – Декларація).

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7 ст. 296 Кодексу).

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1ст. 44 Кодексу).

При цьому ст. 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування та не є платниками податку на додану вартість, для ведення обліку доходів і підтвердження господарських операцій повинні мати первинні документи, зокрема договори, рахунки – фактури, накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг), платіжні доручення, банківські виписки, фіскальні чеки та інші документи які відповідають вимогам, визначених Законом № 996.

Слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Отже, з питання оформлення первинних документів, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Одночасно наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Щодо сьомого питання

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Пунктом 69.2 ст. 69 Кодексу встановлено, що банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку / електронного гаманця.

Згідно з п. 69.5 ст. 69 Кодексу порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків/електронних гаманців на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ.

Наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за
№ 1058/27503 затверджено Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків / електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей до контролюючих органів (далі – Порядок
№ 721).

Відповідно до пункту 5 розділу І Порядку № 721 банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку /електронного гаманця платника податків до контролюючого органу, у якому обліковується платник податків, у день відкриття/ закриття рахунку/електронного гаманця.

При цьому нормами Кодексу та Закону № 2473 не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про відкриття фізичною особою – підприємцем рахунків за кордоном.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.