Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.11.2025 р. № 6020/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань податкового обліку та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство провадить діяльність з роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на які встановлені максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ)  та  порушує питання, повʼязані із заокругленням в чеку ціни на тютюнові вироби.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) яка сума вважається сумою розрахунку за тютюнові вироби у разі здійснення заокруглення суми в чеку у більшу сторону;

2) порядку заокруглення в чеку ціни на тютюнові вироби при готівковому розрахунку, починаючи з 01.10.2025;

3-4) порядку відображення заокруглення у податковій накладній з ПДВ, у тому числі у якій зазначено кілька різних товарів;

5) якщо заокруглення не включається до вартості товару, то підсумок заокруглення відображати як інші доходи чи інші витрати; відображати такі заокруглення кожного дня чи у підсумку за місяць?

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Згідно із підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПКУ МРЦ – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до МРЦ.

МРЦ на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому ПКУ. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Cуб’єкти господарювання роздрібної торгівлі можуть здійснювати реалізацію тютюнових виробів, у яких роздрібна ціна з округленням не може перевищувати зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів МРЦ, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 26 частини другої статті 73 Закону України                       від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами), за роздрібну торгівлю
 

тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими за МРЦ на такі товари (продукцію), зазначені на відповідних пачках, коробках чи сувенірних коробках тютюнових виробів, ємностях або упаковках рідин, що використовуються в електронних сигаретах, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами (продукцією), до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості таких тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо питань 1, 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у пункті 2 статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі «Інтернет», при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, тобто на фактично отриману суму коштів за проданий товар (надану послугу).

Форми та зміст розрахункових документів визначені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13), у вигляді уніфікованих таблиць, що містять окремі визначені поля, а зміст розрахункового документа передає інформацію, що повинна зазначатись платниками податків у встановлених формою вигляді і полі – які є окремими реквізитами розрахункового документа.

У пункті 2 розділу ІІ Положення № 13 передбачено, що обов’язковим реквізитом фіскального касового чека (далі – фіскальний чек) є, зокрема, заокруглення (рядок 23).

У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог Національного банку України щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 21 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (пункті 9 розділу ІІ Положення № 13).

Відповідно до визначень, наведених у підпункті 3 пункту 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), готівка – грошові знаки національної валюти України (банкноти і монети, у тому числі розмінні, обігові, пам’ятні банкноти та монети, які є платіжними засобами).

СГ в разі прийняття Національним банком України рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг / додаткового випуску в обіг певних номіналів монет зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом Національного банку України з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів (пункт 22 розділу II Положення № 148).

У пункті 4¹ постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» (далі – Постанова № 25) встановлено юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 жовтня 2025 року, у випадку відсутності монет номіналом 10 копійок, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими правилами:

1) сума, що закінчується від 1 до 24 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок;

2) сума, що закінчується від 25 до 49 копійок, заокруглюється в бік збільшення до 50 копійок;

3) сума, що закінчується від 51 до 74 копійок, заокруглюється в бік зменшення до 50 копійок;

4) сума, що закінчується від 75 до 99 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 00 копійок.

Під заокругленням (округленням) слід розуміти математичну операцію, яка полягає в заміні числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.

СГ сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи правила, зазначені, зокрема, в пункті 4¹ Постанови № 25 (пункт 5 Постанови № 25).

 

Враховуючи викладене вище, сумою розрахунку за проданий товар вважається фактично отримана сума коштів СГ. У разі продажу тютюнових виробів така сума не може перевищувати МРЦ таких виробів, збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Для відповідного проведення заокруглення загальних сум розрахунків готівкою за продані товари слід використовувати правила, зазначені в пункті 41 Постанови № 25.

Щодо питань 3, 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділами 2, 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів / послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів / послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

У разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування податку на додану вартість (пункт 189.18 статті 189 ПКУ).

Пунктом 197.27 статті 197 ПКУ встановлено, що від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:

з першого постачання таких товарів їх виробниками;

з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України «Про захист економічної конкуренції». Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;

із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.5, 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема, ціна постачання без урахування податку.

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Таким чином, кошти, отримані в результаті заокруглень відповідно до Постанови № 25, не включаються до бази оподаткування ПДВ.

При здійсненні операцій з постачання тютюнової продукції, до якої застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.27 статті 197 ПКУ, у графі «Ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування податку на додану вартість» податкової накладної, що складається за такою операцією, вказується МРЦ такої тютюнової продукції без урахування заокруглень.

Щодо питання 5

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

 

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування, що виникають при заокругленні розрахунків при продажу тютюнових виробів у роздрібній мережі на які встановлені максимальні роздрібні ціни.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку  заокруглень розрахунків при продажу тютюнових виробів у роздрібній мережі на які встановлені максимальні роздрібні ціни, а також віднесення таких сум до складу витрат/доходів, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).