Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.11.2025 р. № 6039/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування окремих норм податкового законодавства і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Підприємство здійснює операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.  

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи потрібно складати розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України, у разі подальшої зміни договірної вартості, якщо аркуш коригування до відповідної митної декларації не оформлювався;

2) чи є підставою для складання розрахунку коригування надання знижки на товар, оформленої кредит-нотою?

Разом з тим звернення не містить інформації щодо умов оформлення кредит-ноти в описаній у зверненні ситуації. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Нормами ПКУ не визначено терміна «кредит-нота».

За загальними приписами кредит-нота – це розрахунковий документ, в якому міститься повідомлення, яке направляється однією із сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання обставини, що створила у іншої сторони право вимоги цієї суми. Зокрема, кредит-нота може надаватися у формі винагороди в грошовій формі за досягнення відповідних показників, а також шляхом зменшення суми зобов'язання перед постачальником за поставлений товар.

Зміна вартості товарів (робіт, послуг) у разі отримання кредит-ноти в податковому обліку відображається в залежності від умов договору та умов зміни вартості товарів (робіт, послуг), передбачених у кредит-ноті: зменшення ціни товару чи списання заборгованості за поставлений товар.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України. З метою оподаткування податком на додану вартість до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України (далі – МКУ).

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із підпунктом «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (пункт 189.17 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (пункт 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та
визнання недійсними визначено у Положенні про митні декларації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 (далі –
Положення № 450).

Згідно з пунктом 37 Положення № 450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися, зокрема, шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення № 450.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наведених у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

При вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту податкова накладна складається на дату оформлення митної декларації виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, зазначеної в митній декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України.

Розрахунок коригування до такої податкової накладної (у тому числі у разі оформлення кредит-ноти) складається, зокрема, у разі зміни такої вартості шляхом оформлення аркуша коригування до відповідної митної декларації.

Якщо аркуш коригування до митної декларації, складеної при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, не складається, то розрахунок коригування до податкової накладної, складеної при експорті таких товарів, не складається.

При цьому кожен конкретний випадок податкових правовідносин необхідно розглядати з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.