Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…), щодо оподаткування операцій з інвестування та в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що Товариство як юридична особа, що перебуває на загальній системі оподаткування (платник з податку на прибуток) планує збільшити одночасно: 1) Статутний капітал без зміни часток учасників та 2) Додатковий капітал без зміни часток учасників Товариства за рахунок додаткових внесків одного з його учасників/засновників, як в грошовій формі так і матеріальній формі, за рахунок основних засобів (ТМЦ), а саме:
1. Товариство приймає рішення збільшити Статутний капітал без зміни часток учасників та проведення відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).
2. Товариство приймає рішення про Додатковий капітал, без збільшення Статутного капіталу, та без зміни часток учасників і без його подальшої реєстрації в Єдиному державному реєстрі для фінансування розвитку Товариства.
Установлення розміру, форми та порядку внесення одним із учасників додаткового вкладу належить до компетенції зборів товариства (п. «а» ст. 59 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ «Про господарські товариства»).
На зборах засновників було прийнято Рішення та зафіксовано у протоколі, щодо здійснення додаткових внесків до капіталу одного із засновників, строк внесення такого виконання, а також те, що у результаті не відбувається зміна розміру часток у статутному капіталі Товариства. Загальна кількість учасників – 3 фізичні особи:
Учасник 1 – здійснив додатковий внесок у розмірі 2,5 млн грн, його частка складає 34 відсотка;
Учасник 2 – не здійснював додатковий внесок, його частка – 33 відсотка;
Учасник 3 – не здійснював додатковий внесок, його частка – 33 відсотка.
Після внесення Учасником 1 додаткового внеску до статутного капіталу Товариства, частки учасників Товариства залишились без змін, однак сума Статутного капіталу збільшилась на 2,5 млн грн, а відповідно грошове вираження часток кожного з учасників, також збільшилось.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Чи виникає додаткове благо у учасників на суму збільшеного статутного капіталу Товариства у відповідності до їх часток?
2. Чи є перерозподіл сум статутного капіталу між учасниками об’єктом оподаткування податку на доходи фізичних осіб?
3. Чи виникає додаткове благо у інших учасників Товариства (Учасник 2 та Учасник 3), які не вносили пропорційно своїм часткам додаткові вклади в Статутний капітал Товариства, а фактично отримали збільшення вартості своїх часток в результаті перерозподілу додаткового вкладу Учасника 1?
Щодо питань першого-третього
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).
Згідно зі ст. 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.
Статтею 18 Закону № 2275 встановлено, зокрема, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.
Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі.
Додаткові вклади можуть вноситися у негрошовій формі. У такому разі рішенням загальних зборів учасників визначаються учасники товариства та/або треті особи, які вносять майно, та його грошова оцінка.
З учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство – збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі.
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Підпунктом 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
При цьому додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділом ІV Кодексу) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п. п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).
Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, оскільки внесення платником податків – фізичною особою (Учасником 1 Товариства) додаткового вкладу до Статутного капіталу, є витратами такого платника податків, тобто не є доходом у розумінні Кодексу, то підстав для застосування положень розділу IV Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу як для Учасників 1, 2, 3 Товариства, так і для Товариства у даному випадку не виникає.
Отже, сума додаткового вкладу платника податку – фізичної особи Учасника 1, яка внесена безпосередньо до Статутного капіталу Товариства та перерозподілена між усіма учасниками Товариства, у т. ч. які не вносили, але отримали збільшення вартості своїх часток (збільшення грошового вираження часток кожного учасника Товариства), не є додатковим благом таких учасників, тобто не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
______________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |