Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2025 р. № 6052/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем з (…) та з (…) має статус самозайнятої особи (адвокат).

У травні 2025 року платник податків став учасником державної грантової програми з розвитку власного бізнесу учасниками бойових дій та отримав грант у розмірі (…) грн для відкриття адвокатського офісу в (…).

На виконання умов постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу»
(далі – Постанова № 738), зі змінами, платником податків 05.06.2025 укладено договір з (…) (далі – Банк) на управління грантовими коштами.

Відповідно до затвердженого бізнес-плану, 01.07.2025 платником податків укладено договір оренди офісного приміщення з фізичною особо, із щомісячною орендною платою (…) гривень.

02.07.2025 року грантові кошти в сумі (…) грн були зараховані на поточний рахунок платника податків.

02.07.2025 року копія договору була подана менеджеру Банку для здійснення оплати орендної плати з грантових коштів. Банк відмовив у проведенні платежу, посилаючись на те, що орендодавець не є фізичною особою – підприємцем, а отже податки (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір) має сплатити платник податків як податковий агент до моменту проведення платежу, надавши Банку відповідні квитанції.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яким чином фізична особа – підприємець як податковий агент повинен виконати обов’язок утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військового збору за ставкою 5 відсотків з орендної плати фізичній особі – орендодавцю, якщо платежі здійснюються з поточного рахунку фізичної особи – підприємця за грантовими коштами програми «єРобота» (Постанова № 738), а Банк вимагає окремої сплати податків з наданням квитанцій перед перерахунком?

2. Чи зобов’язаний уповноважений Банк як розпорядник грантових коштів за Постановою № 738 виконувати доручення фізичної особи– підприємця на розділений платіж орендної плати (netto орендодавцю + податки до бюджету одним платіжним документом), без вимоги попередньої окремої сплати податків? Якщо так, на яких підставах банк може відмовити в такому платежі?

3. У разі перерахунку Банком повної орендної плати (gross, наприклад, 10 000 грн) орендодавцю після окремої сплати податків фізичною особою – підприємцем (з іншого рахунку), чи вважається це порушенням п. 168.1 ст. 168 Кодексу (утримання податків з доходу) і чи призводить до нецільового використання грантових коштів (завищення витрат на оренду в бізнес-плані)? Які наслідки для фізичної особи – підприємця (штрафи, повернення гранту)?

4. Чи переходить обов’язок податкового агента з утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору на Банк як фактичного виконавця платежу з рахунку фізичної особи – підприємця якщо орендодавець - фізична особа, не зареєстрована як фізична особа – підприємець? Якщо ні, як фізична особа – підприємець може технічно забезпечити одночасну сплату, якщо Банк блокує платіж без квитанцій?

5. Які документи (платіжні доручення, розрахунки gross/net) повиннна надати фізична особа – підприємець Банку для проведення платежу орендної плати з грантових коштів без порушення податкових норм, і чи відповідає вимога Банку про попередні квитанції про сплату податків нормам Постанови № 738 та Кодексу?

6. Якщо орендна плата в договорі вказана як gross (включаючи податки), чи може Банк перераховувати її як netto орендодавцю з автоматичним утриманням податків до бюджету на підставі доручення фізичної особи – підприємця?

7. Чи може бути підставою для не зарахування сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету зазначення у полі «Призначення платежу» абревіатури «НДФЛ» замість «ПДФО»?

Щодо питань першого, другого та четвертого

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Водночас зауважуємо, що повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).

Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) (п. 12 Положення № 227); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (пункт 70 Положення № 227).

Крім того, п. 2 Положення № 227 визначено, що ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Постановою № 738 затверджено Порядок надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам війни (далі – Порядок).

Порядком визначено умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей (далі – отримувач) у формі грантів на створення або розвиток власного бізнесу (далі – грант) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд) та коштів, що надходять на рахунок «Фонд підтримки малого та середнього бізнесу» Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, відкритий у Національному банку України.

Пунктом 5 Порядку визначено, що гранти надаються для покриття витрат на провадження господарської діяльності за такими напрямами, зокрема, орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, рибогосподарським водним об’єктом (його частиною) (у тому числі для цілей аквакультури), рибогосподарською технологічною водоймою (у тому числі для цілей аквакультури), гідротехнічною спорудою (у тому числі для цілей аквакультури), гідротехнічними спорудами рибогосподарської технологічної водойми (у тому числі для цілей аквакультури), які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру гранту).

Абзацами першим, другим п. 23 Порядку встановлено, що для оплати витрат на цілі, визначені п. 5 Порядку та встановлені в договорі гранту, отримувач подає уповноваженому Банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) або договір, укладений між отримувачем і постачальником (лізингодавцем, продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.

Оплата витрат здійснюється уповноваженим Банком на цілі, визначені п. 5 Порядку та встановлені в договорі гранту, на підставі документів, зазначених в абзаці першому п. 23 Порядку.

Зауважуємо, що згідно з п. 3 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію, зокрема, державної політики у сфері підприємництва.

Крім того, відповідно до покладених завдань Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України організовує роботу із залучення міжнародної фінансової та технічної допомоги, грантів у визначених сферах (частина дев’ятнадцята п. 4 Положення).

Враховуючи викладене, з питання щодо правильності використання грантових коштів у разі здійснення покриття/оплати витрат на провадження господарської діяльності, зокрема, орендної плати за користування нежитловим приміщенням, передбачених Постановою № 738, не належить до компетенції Державної податкової служби України, а доцільно звернутися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Щодо питань третього та шостого

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Особливості оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) регламентується ст. 170 Кодексу.

Податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Кодексу (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар (п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 Кодексу доходи, зазначені, зокрема у п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст.167 Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу
(у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Крім того, об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок сплати податків та зборів встановлюється Кодексом для кожного податку окремо (п. 35.3 ст. 35 Кодексу) та підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – БКУ).

При цьому порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету передбачено ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, відповідно до якої податок на доходи фізичних осіб, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами БКУ.

Так, відповідно до п.п. «в» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 Кодексу фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу ІV Кодексу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за її податковою адресою.

Інформацію про реквізити бюджетних рахунків, у т. ч. коди бюджетної класифікації, для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Враховуючи викладене, оскільки (…) як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, у розумінні Кодексу вважаєтесь податковим агентом відносно доходів, які виплачуються Вами на користь фізичних осіб, то обов’язок щодо нарахування, утримання та перерахування (сплата) до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходу у вигляді орендної плати виникає у Вас як орендаря.

Щодо п’ятого та сьомого питань

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591).

Безготівкові розрахунки – це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів (п. 3 ст. 1 Закону № 1591).

Порядок заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції,  на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки  в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року
№ 163 (далі – Інструкція № 163).

Згідно з п. 9 розділу I Інструкції № 163 ініціатор (платник) має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги.

Відповідно до п. 10 розділу I Інструкції № 163 ініціатор заповнює реквізити платіжної інструкції державною мовою з урахуванням вимог, зазначених в указівках щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі, та вимог розділів II - IV, VI, VII Інструкції № 163.

Згідно з п. 37 розділу II Інструкції № 163 платіжна інструкція, оформлена платником  в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов’язкові реквізити: дату складання і номер, унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг платника, суму цифрами та словами, призначення платежу, підпис(и) платника, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України (п. 41 розділу II Інструкції № 163).

Отже, з питання правильності заповнення призначення платежу платіжної інструкції Ви можете звернутися до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.