Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.11.2025 р. № 6055/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткуванням ПДВ операції з реалізації подарункових сертифікатів, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює продаж товарів кінцевим споживачам з використанням програмного реєстратора розрахункових операцій та формує податкові зобов’язання за щоденними підсумками.

Крім того, Товариство здійснює реалізацію кінцевим споживачам подарункових сертифікатів з певним вартісним номіналом. В момент продажу сертифікату формується фіскальний чек, операція відображається в щоденному Z-звіті, при цьому кошти через систему еквайрингу надходять на рахунок Товариства на наступний банківський день.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких  питань:

1) чи є дата продажу подарункового сертифікату через платіжний термінал датою отримання передоплати з відповідним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку;

2) чи є датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ дата продажу подарункового сертифікату, зазначена у фіскальному чеку, а не дата надходження коштів на банківський рахунок продавця;

3) якщо вартість реалізованого подарункового сертифікату не повинна відображатися у зведеній податковій накладній, чи необхідно у цьому випадку складати окрему податкову накладну на кожну операцію з продажу сертифікату; 

4) чи є правомірним зазначення у податковій накладній, складеній на операції з постачання подарункового сертифікату, умовного коду товару 00120 та чи треба при заповненні номенклатури товару в податковій накладній зазначати унікальний номер відповідного сертифікату?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважаються, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила формування податкових зобов'язань, податкового кредиту з ПДВ та їх коригування, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Перелік обов'язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у пункті 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС інформує.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

 

Щодо питань 1 – 2

Операція з продажу (реалізації) платником податку подарункового сертифікату покупцю (в т.ч. якщо оплата здійснюється через платіжний термінал) за своєю фактичною сутністю є для такого платника податку операцією з постачання товару, яка відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, та не може розглядатися як окрема операція з отримання попередньої оплати за товар.

За такою операцією з постачання товару податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються на дату «першої події», визначену відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ (тобто на дату передачі сертифіката покупцю, зазначену у первинному документі, складеному при здійсненні такої операції, або на дату отримання коштів, в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питання щодо відображення окремих господарських операцій в бухгалтерському обліку платника податку, в т.ч. щодо відображення на рахунках бухгалтерського обліку зазначених у зверненні операцій, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Щодо питання 3

Враховуючи норми пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ у разі, якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг (в т.ч. подарункових сертифікатів) за готівку кінцевим споживачам – неплатникам ПДВ, розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, або через банк, небанківського надавача платіжних послуг чи платіжний пристрій (безпосередньо на рахунок постачальника), то вартість таких товарів/послуг (в т.ч. подарункових сертифікатів) може бути включена до податкової накладної, складеної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на такі операції).

Щодо питання 4

У податковій накладній, що складається за операцією з постачання товарів (в т.ч. подарункових сертифікатів), платник податку повинен вказувати, зокрема інформацію про такі товари, в тому числі опис (номенклатуру) товарів, яка має відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією, а також код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від
19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

Крім того, підпунктом 2 пункту 16 Порядку № 1307 передбачено, що ДПС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 розділу V ПКУ.

Отже, якщо товар не класифікується за жодним кодом згідно з УКТ ЗЕД, то при складанні податкової накладної за операцією з постачання такого товару платник податку може використати умовні коди товарів, оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС, в тому числі умовний код товару 00120 «інше».

Водночас ДПС повідомляє, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені чинним законодавством, у тому числі самостійно визначати відповідність опису (номенклатури) товарів, зазначеної у первинних документах та податкових накладних, а також відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД .

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).