X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.11.2025 р. № 6072/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо питань оподаткування при здійсненні реорганізації шляхом перетворення, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України  та згідно із Законом України від 09.01.2025 № 4196 – IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» приватні підприємства  мають перехідний період, протягом якого мають привести свою діяльність  у відповідність  до чинного законодавства, а саме реорганізуватись в інші організаційно - правові форми.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство знаходиться на спрощеній системі оподаткування платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків.

Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Які податкові наслідки буде мати конкретне приватне підприємство у зв’язку з реорганізацією в Товариство з обмеженою відповідальністю?
  2. Чи зміниться система оподаткування, якщо так, то на яку форму оподаткування перейде дане підприємство після завершення реорганізації?
  3. Чи залишиться наша система оподаткування з моменту внесення рішення про початок припинення, а саме реорганізації, на перехідний період, який може тривати до 3 -х років?

 

Щодо першого - третього питання.

Згідно зі статтею 108 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи.

Відповідно до підпункту 16.1.10 пункту 16.1 статті 16 Кодексу платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Облік платників податків в контролюючих органах є похідною процедурою від державної реєстрації та здійснюється відповідно до норм статей 64 – 70 Кодексу.

Державна реєстрація юридичних осіб та інші реєстраційні дії здійснюються відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755) на підставі документів, зокрема, поданих заявником для державної реєстрації.

Відповідно до частини шостої статті 4 Закону № 755 у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), контролюючі органи отримують у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами ДПС.

Отже, першоджерелом даних стосовно відомостей про юридичних осіб є Єдиний державний реєстр.

У разі прийняття рішення щодо реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, платнику податків необхідно звернутись до Єдиного державного реєстру для проведення відповідних реєстраційних дій. Відомості про прийняття юридичною особою такого рішення будуть отримані ДПС у порядку інформаційної взаємодії. Додатково подавати до контролюючих органів повідомлення про таке рішення не потрібно.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 статті 298 Кодексу (пункт 298.1 статті 298 Кодексу).

Форма та порядок подання заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику (пункт 298.7 статті 298 Кодексу).

Підпунктом 298.3.1 пункту 298.3 статті 298 Кодексу визначено, що до заяви включаються відомості (за наявності) про:

1) зміну найменування суб'єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) зміну податкової адреси суб'єкта господарювання;

3) зміну місця провадження господарської діяльності;

4) зміну видів господарської діяльності;

5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;

6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом;

7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності;

8) зміну групи та ставки платника єдиного податку.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 16 Закону № 755 найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини) та назву.

У разі зміни найменування юридичної особи, прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (пункт 298.4 статті 298 Кодексу).

Нормами Кодексу не передбачено повторного обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи у разі зміни організаційно-правової форми такої юридичної особи.

Таким чином, з урахуванням норм ЦКУ у разі  прийняття рішення щодо реорганізації юридичної особи – платника єдиного податку шляхом перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов’язки попередньої юридичної особи з дати державної реєстрації та у разі дотримання вимог, встановлених статтею 291 Кодексу, такий новоутворений суб’єкт господарювання – платник єдиного податку третьої групи з дати державної реєстрації продовжує застосовувати спрощену систему оподаткування та бути платником єдиного податку третьої групи.

Крім цього, у разі внесення змін, визначених підпунктом 298.3.1                       пункту 298.3 статті 298 Кодексу, юридична особа - платник єдиного податку третьої групи подає заяву про застосування спрощеної системи оподаткування щодо внесення відповідних змін.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).