Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства (далі – Звернення) щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), і керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство без надання будь-яких документів що підтверджують право власності, класифікаційні ознаки та функціональне призначення належних йому об’єктів нерухомості проінформувало, що є власником двох будівель промисловості, які віднесені до групи «Промислові та складські будівлі (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, будівлі використовуються за призначенням у господарській діяльності Товариства та частково приміщення будівель надаються в оренду.
Товариство посилаючись на роз’яснення розміщене в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (далі – ЗІР) та підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу запитує: 1) що є об’єктом оподаткування Податком у разі здавання в оренду частки будівлі промисловості: частина промислової будівлі, яка надається в оренду, чи весь об’єкт нерухомості; 2) податкове зобов’язання з Податку виникає щодо частини промислової будівлі, яка здається власником в оренду, чи з усього об’єкта промислової нерухомості, який належить власнику на праві власності; 3) у разі зміни позиції ДПС щодо нарахування податкового зобов’язання з Податку з частини будівлі промисловості, з якої дати підлягають застосуванню нові вимоги і які дії платника податку у цьому випадку.
Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності Товариства на об’єкти нерухомого майна та підтверджують кваліфікаційну приналежності будівель згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 «Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000» (далі – Класифікатор), то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.
ЗІР забезпечує уніфіковане отримання відповідей на податкові запитання платників податків. База знань, розміщена у ЗІР, містить загальну позицію ДПС щодо застосування норм податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, без врахування особливостей конкретного платника податків та специфіки конкретних ситуацій та не є податковою консультацією платнику податків в розумінні глави 3 «Податкові консультації» Кодексу.
Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано у статті 266 Кодексу.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1. пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами
самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).
Згідно з підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, для права застосування для об’єкту нерухомості норми, передбаченої підпунктом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, Товариство одночасно має відповідати певним умовам:
основний вид діяльності класифікується в секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;
будівлю має бути віднесено до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, використано за призначенням у господарській діяльності та не здано в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до реєстраційних даних основним видом діяльності Товариства встановлено КВЕД 26.20 «Виробництво комп’ютерів і периферійного устаткування», який відноситься до розділу 26 «Виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції» секції С «Переробна промисловість» ДК 009:2010.
У межах податкового законодавства кожен об’єкт нерухомого майна, що має документ, підтверджуючий право власності на об’єкт нерухомого майна (об’єкт нерухомого майна має реєстраційний номер), розглядається як окремий об’єкт оподаткування Податком.
Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.
Товариством до звернення не надано підтверджуючих документів щодо віднесення будівель до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора.
Оскільки у зверненні Товариство зазначило, що частково надає приміщення, розташовані в будівлі промисловості в оренду, то, навіть при підтвердженні належності будівлі до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора, Товариством буде порушено дотримання умов критеріїв, визначених підпунктом «є» підпункту 266.2.2 Кодексу.
Надання об’єкту нерухомості або його частини в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкових зобов’язань з Податку застосовувати положення підпункту «є» підпункту 266.2.2 Кодексу за весь об’єкт нерухомості.
Отже у разі здачі в оренду частини або цілої будівлі, яка відноситься до групи 125 «Промислові та складські будівлі» Класифікатора, у Товариства виникає обов’язок з нараховування та сплати податкових зобов’язань з Податку за всю площу об’єкту нерухомості, а не за частину, яка здається в оренду, лізинг, позичку.
Кодексом передбачена можливість подання уточнюючих розрахунків, зокрема з Податку, відповідно до статті 50 Кодексу (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) до податкової декларації за формою, чинною на час подання такого розрахунку.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |