Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.11.2025 р. № 6093/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду  звернення _________в інтересах _________, яке діє на території України через Представництво «_________» в Україні (далі – Представництво), щодо окремих питань оподаткування представництв іноземних неурядових організацій, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції  повідомляє.

Згідно із зверненням 07.10.2024 між _______ (далі – Донор) та Благодійною організацією «_________» (далі – Благодійна організація) було укладено грантову угоду для реалізації проєкту «Тепло вдома – програма «Тепло для порятунку життя»: Життєво важливий розподіл матеріалів та допомоги» (далі – Грантова угода).

Метою проєкту визначено проведення інформаційної роботи та збір інформації в населених пунктах однієї з територіальних громад ______області для надання допомоги постраждалому населенню твердим паливом у натуральній формі, здійснення доставки твердого палива (паливних брикет) із проміжного складу до домогосподарств.

Як повідомляється, Донор є міжнародною глобальною неурядовою організацією з питань охорони здоров’я та гуманітарної допомоги та діє через Представництво на території України.

Відповідно до Грантової угоди Донором надано субгрант у доларах США Благодійній організації для реалізації зазначеного вище проєкту. Грантова угода фінансувалася Організацією об’єднаних націй (ООН), яка діяла через Управління ООН із координації гуманітарних справ.

Кошти за Грантовою угодою були перераховані Донором на рахунок Благодійної організації як транскордонний переказ у доларах США, строк виконання Грантової угоди – 31.12.2024.

У зверненні зазначено, що Грантова угода була виконана частково. У Благодійної організації залишилися невикористані під час виконання Грантової угоди грошові кошти у доларах США. При цьому Благодійна організація зобов’язана повернути ці кошти Донору.

Однак повідомляється, що у період дії воєнного стану на території України Національним банком України було впроваджено тимчасові обмеження щодо транскордонних переказів. При цьому Благодійна організація не отримала окремий дозвіл на здійснення транскордонного переказу, що унеможливлює отримання Донором невикористаних коштів, що суперечить положенням Грантової угоди.

У зв’язку з викладеним вище розглядається можливість повернення невикористаних  Благодійною організацією грантових коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок Представництва, яке не є самостійним суб’єктом.

У зверненні поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи підтверджується правильність кваліфікації невикористаних грантових коштів як поворотної фінансової допомоги згідно зі ст. 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами) (далі – Закон № 5073)?

2. Чи виникають податкові зобов’язання у Представництва при отриманні невикористаних грантових коштів від Благодійної організації у гривневому еквіваленті за Грантовою угодою на реалізацію проєкту, якщо первинно грантові кошти були надані (перераховані) Донором у доларах США, а повертаються у гривнях на рахунок Представництва в українському банку у зв’язку з неможливістю здійснення транскордонного переказу через валютні обмеження у період воєнного стану?

Щодо запитання 1

Перш за все зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання правомірності та порядку проведення операцій з отримання грантових коштів від іноземних донорів та благодійної допомоги не належать до компетенції ДПС.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і                           не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

На підставі пп. 3.1 та 3.2 ст. 3 Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі – законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.    

Водночас Закон № 5073 визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Як визначено частиною першою ст. 25 Закону № 5073, філії та представництва іноземних благодійних організацій здійснюють свою діяльність в Україні відповідно до законів України.

Крім того, згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації діють на території України, у тому числі через утворені на території України філії та представництва, відповідно до цього Закону та інших законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону № 5073 благодійним грантом визнається цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.

Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.

До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше невизначено законом.

Щодо запитання 2

Підпунктом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезидентами є, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.

Як визначено абзацом першим п. 64.3 ст. 64 Кодексу, взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відокремлених підрозділів юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземної держави, як платників податків і зборів у контролюючих органах згідно з п. 64.1 ст. 64 Кодексу підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року               № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (зі змінами).

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 Кодексу нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України (крім кореспондентських рахунків, що відкриваються банкам-нерезидентам), в інших фінансових установах, у небанківських надавачах платіжних послуг, або відкривають електронні гаманці в емітентах електронних грошей відповідно до ст. 64 Закону України «Про платіжні послуги», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер, є постійним представництвом.

Господарською діяльністю є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств підпунктом 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу встановлено, що до платників податку на прибуток підприємств - нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інших нерезидентів, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ Кодексу.

Отже, на підставі викладеного вище у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (у тому числі представництво) і така діяльність не пов’язана з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, отриманням доходу та не підпадає під визначення постійного представництва, наведеного у п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств та не зобов’язаний  подавати декларацію з податку на прибуток підприємства разом з відповідною фінансовою звітністю.

Тож у наведеній ситуації у зв’язку з обставинами щодо неможливості повернення невикористаних грантових коштів безпосередньо міжнародній неурядовій організації (донору) у період дії воєнного стану повернення представництву міжнародної неурядової організації, що здійснює свою діяльність у відповідності до законодавства України, благодійною організацією таких коштів у гривневому еквіваленті не є підставою для визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності такого представництва та реєстрації відповідного нерезидента платником податку на прибуток підприємств за умови, що здійснення господарської діяльності нерезидентом через зазначене представництво з метою отримання прибутку (підпадає під визначення постійного представництва) не допускається.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).