Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2025 р. № 6104/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
(…) (далі – Товариство) (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що Товариство здійснює господарську діяльність у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Під час моніторингу чинного законодавства України Товариство звернуло увагу на п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, яким передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу здійснення ними підприємницької діяльності суб’єктів господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому
на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 Кодексу та п.п. 2 п. 297.1
ст. 297 Кодексу.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:

Чи є необхідність у Товариства утримувати податок на доходи фізичних осіб у випадку здійснення виплати доходу на користь фізичної особи – підприємця, відомості про місцезнаходження якої, що містяться в Єдиному державному реєстрі, вказують на реєстрацію на тимчасово окупованій
 

території, що не входить до переліку територій, передбачених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування» на виконання п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу?

Господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

20 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Крім того, відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична
особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), для платників податків, які станом на 14 квітня 2014 року мали місцезнаходження (місце проживання) на тимчасово окупованій території, що визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями»
(далі – Постанова № 254), або в населених пунктах на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками, зборами на цих територіях, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону № 1207.

У п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу терміни вживаються в такому значенні, зокрема, тимчасово окупована територія – територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови № 254, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто дія п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовується на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС).

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада
2014 року № 1085-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження
(далі – Розпорядження № 1085).

Підпунктом 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб
не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 та п.п. 2 п. 297.1 ст. 297 Кодексу.

Доходи від здійснення підприємницької діяльності, оподатковані відповідно до цього підпункту, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та/або доходу фізичної особи – підприємця платника – єдиного податку.

Водночас період проведення антитерористичної операції – це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України (ст. 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Разом з тим, Указом Президента України від 30.04.2018 № 116 уведене
в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».

Таким чином, дохід, який виплачується юридичною особою на користь фізичної особи – підприємця, місцезнаходження або місце проживання якого є тимчасово окупована територія, що не входить до Переліку, визначеного Розпорядженням № 1085, оподатковується у порядку, визначеному ст. 177 або главою 1 розділу XIV Кодексу в залежності від обраної системи оподаткування, тобто положення п.п 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу» у даному випадку не застосовуються.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.