Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2025 р. № 6111/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
(далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо особливостей визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва та виникнення оподаткованого доходу у фізичної особи – засновника, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство у своєму зверненні повідомило, що є сільськогосподарським товаровиробником та має статус платника єдиного податку четвертої групи.

Учасниками/засновниками Товариства виступають дві фізичні особи, громадяни України. Товариство планує збільшити додатковий капітал Товариства за рахунок внесків його учасників/засновників за рахунок грошових коштів та/або майна без рішення про зміну розміру статутного капіталу та без проведення відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, як це передбачено Законом України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» із змінами та доповненнями
(далі – Закон № 2275).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи вплине вартість отриманого додаткового капіталу Товариством як платником єдиного податку четвертої групи від його учасників/засновників на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку?
2. Чи виникне оподаткований дохід у фізичної особи учасника/засновника Товариства при поверненні йому сум раніше внесеного додаткового капіталу, який буде виплачений в межах такого фактичного внеску?

 

Щодо першого питання.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису (абз. перший п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює, або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за
№ 510/20823, зі змінами та доповненнями (далі – Розрахунок).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою − відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом № 2275.

Частиною четвертою ст. 12 Закону № 2275 визначено, що окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості або зміни розміру статутного капіталу товариства.

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 (зі змінами), рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства, фінансів України від 29.11.1999 № 290
(далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Прямі фінансові інвестиції – це господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (пп. «б» пп. 14.1.81
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, внесення учасниками/засновниками фізичними особами коштів до додаткового капіталу іншої особи (Товариства), у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані фізичними особами при їх розміщенні такими особами, в бухгалтерському обліку не буде доходом, бо така операція є інвестицією.

У разі, якщо фізична особа вносить до додаткового капіталу кошти без зміни статутного капіталу, така операція не є інвестицією і розглядається як фінансова допомога, яка в розумінні пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу є, зокрема сумою коштів, наданою на безповоротній або поворотній основі.

Отже, суми безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу. Суми поворотної фінансової допомоги не включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов'язковою до повернення у визначений у договорі термін. Суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.

У разі включення фінансової допомоги до загальної суми доходу Товариства сума такого доходу буде включатися до суми загального доходу сільськогосподарського товаровиробника (ряд. 2 Розрахунку) і вплине на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва
(ряд. 5 Розрахунку).

Разом з тим повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами.

Отже, з питань відображення в бухгалтерському обліку внесення чи повернення грошових коштів пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо другого питання.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31
п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому пп. 1.7 п. 16¹ підрозд.10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу,
пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу
(пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до пп. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5
ст. 167 Кодексу).

Крім того, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1
ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд.XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено
ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, сума (вартість) внеску до додаткового капіталу товариства, як господарська операція, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, при його поверненні учаснику не включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника у разі, якщо таке повернення здійснюється у межах фактичного внеску.

У разі збільшення розміру вкладу (внеску), сума перевищення включається до загального місячного оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому, при поверненні додаткового капіталу, внесеного учасниками товариства, в обмін на корпоративні права, оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором залежить від правового режиму майна, внесеного до додаткового капіталу товариства, який визначений статутом товариства та/або корпоративним договором.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).