Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2025 р. № 6122/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо підстав  визнання неконтрольованими господарських операцій платника податків з нерезидентом відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що планує здійснити надання консультаційних послуг на користь контрагента – нерезидента, який  зареєстрований на території Федеративної Республіки Німеччина.

Організаційно-правова форма нерезидента GmbH  & Co.KG  включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого, відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, постановою Кабінету Міністрів України від  4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами (далі – Перелік № 480).

Запланований обсяг господарських операцій з цим контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за відповідний податковий (звітний) рік  перевищуватиме 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). 

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання: яку довідку необхідно отримати від нерезидента з метою визнання неконтрольованими господарських операцій відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу:

про те, що нерезидент є резидентом Федеративної Республіки Німеччина;

про те, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами Федеративної Республіки Німеччина;

обидві довідки?

 

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу  визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Відповідно до підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, операції з придбання (продажу) послуг відповідно до підпункту «б» цього пункту.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Згідно з підпунктом 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 цього підпункту, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 цього Кодексу.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно   ратифікована Законом України № 449/95-ВР від 22.11.1995 і набула чинності в українсько-німецьких податкових відносинах 04.10.1996 (далі – Угода).

Угода застосовується до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (стаття 1 Угоди) та до податків, на які поширюється дія цієї Угоди, одним з яких, зокрема в Україні, є «податок на прибуток підприємств» (пункт 3 статті 2 Угоди).

Звертаємо увагу, якщо нерезидент має організаційно-правову форму «партнерство» («рartnership» – товариство, партнерство) – суб’єктом господарювання, заснованим (зареєстрованим) у Німеччині, який  розглядається як цілком або частково «фіскально прозорий», то таке «партнерство» у контексті Угоди не є суб’єктом, на якого поширюється дія цього міжнародного договору, і, відповідно, не може користуватися перевагами в оподаткуванні, передбаченими його положеннями. Натомість відповідні положення Угоди можуть бути застосовані лише при виплаті «партнерству» доходів, що отримуються його учасниками –  партнерами, які у розумінні статті 1 та статті 4 Угоди є резидентами Німеччини.

Таким чином, у разі проведення платником податків господарських операцій з нерезидентом, зареєстрованим на території Федеративної Республіки Німеччина, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, за відсутності критеріїв, встановлених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, такі операції визнаватимуться неконтрольованими за умови подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним довідки:

яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Федеративної Республіки Німеччина, з якою укладено міжнародний договір України, виданої компетентним (уповноваженим) органом Федеративної Республіки Німеччина, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством Федеративної Республіки Німеччина, належним чином легалізованої та перекладеної відповідно до законодавства України, або

яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), виданої компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, належним чином легалізованої та перекладеної відповідно до законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).